Є в кожної людини рідне древо —<br />
Як зірка чи як мати. Доки грім,<br />
Захекана сокира чи пила<br />
Не вб'ють його, душа росте і квітне.

Залежність незбагненна і сувора<br />
Від неба і землі. А як знайти<br />
Свою зорю і дерево своє,<br />
Свою небесну і земну родину?

Ні, не одразу розгадаєш дух<br />
Спорідненого світла, таємницю<br />
Руки своєї в жилавім листку.

Шукаєш деревини і світила,<br />
Але знаходиш матір. Скрізь вона —<br />
І в променях, і в коренях, і в дзвонах.

1979