Я смерті родичем родився:
Люблю згасаюче кохання,
Люблю цілунки нелункі
На прощання. Люблю троянди хоровиті,
Люблю жінок у тужній в'яні,
Осінні дні люблю — сумні
Й осіянні. Люблю години дивінацій,
Перестороги інтуїцій:
Святої смерті добра вість
В них таїться. Люблю плачущих і безсонних,
Люблю скитальців безустанних
I наморозі рівну сизь
На отавах. Люблю утому після зречень,
Безслізний рид і тихий нетям —
Притулок хворим, мудрецям
I поетам. Люблю знеможених, знебулих,
Усіх, що в розпач удаються,
Усю недолю світу, все
Горе людства. Я смерті родичем родився:
Люблю згасаюче кохання,
Люблю цілунки нелункі
На прощання.