Робітництво! Прославляю<br />
Ваші руки, потом змиті!<br />
Вся земля — це ложе ваше,<br />
Ваш покров — з небес блакиті.

Мучить голод вас і холод,<br />
Спека вас огнем спалила,<br />
Та ніколи не хиталась<br />
Ваша міць і ваша сила.

Розум ваш, ясний і чистий,-<br />
Він збагнув, що не подоба<br />
Трудареві бути в рабстві,<br />
Мов уярмлена худоба.

Ви не скаржитесь безсило,<br />
Ви ховаєте страждання,<br />
Ви не хочете від інших<br />
Чути марні вболівання.

Так!.. Надія твердо радить:<br />
"Будьте поки що терплячі,<br />
Та, коли усі відчують<br />
Спільні прагнення гарячі,

. . . . . . . . . .<br />
. . . . . . . . . .<br />
. . . . . . . . . .<br />
. . . . . . . . . .1

Не втрачайте ви надії,<br />
Що путі торує в світі<br />
Робітництво! Прославляю<br />
Ваші руки, потом змиті!

27 квітня 1880 р.

1 Царська цензура заборонила друкувати строфи, позначені<br />
крапками, їх і досі ще не розшукано і<br />
не відновлено. (Прим, ред.).

Перекладач: Микола Бажан