Робітницка пісня
Робітницка пісня
РОБІТНИЦКА ПІСНЯ.
Що-божий день ми встаємо з півнями;<br /> Ще сьвітять ся ио місті ліхтарі,<br /> А голод нас жене в підземні ями,<br /> Бо ми на те відвічні шахтарі.<br /> Працює спина, плечі ноги й руки;<br /> Вже й сил нема, а все рвемо кремінь. . .<br /> Щожнам придбав наш труд важкий та муки?<br /> На старість літ без крихти хліба гинь!<br /> Поєднаймось з братом брат,<br /> Зачернім лише по чарці!<br /> Хай грімлять<br /> Із гармат
Кати наші — працюдавцї,<br /> Розсилають смерти жах!<br /> І ми вип’ємо за згоду,<br /> За братерство та свободу,<br /> Щоб настало по сьвітах!
З мореного дна ми добуваєм перли,<br /> Зробили pair ми з рідної землі,<br /> Саміж мремо старцями, як і мерли,<br /> Притьмом здихаєм у кромішній млї.<br /> Крівавпй піт з нас капле, ллють ся сльози,<br /> А в домовину ляжем злидарем:<br /> Не нас напоють виноградні лози<br /> І в океаміт не ми себе вберем.<br /> Поєднаймось з братом брат. . .
В’ялить нас труд і нужда перед часом;<br /> Кому така голота дорога?<br /> Хто не вважа машинами та мясом<br /> Робітників, дешевих од шага?<br /> Де чудеса то там і наші сили;<br /> Ми здобували Вавилон новий;<br /> Ile мов ті пчоли, — меду наносили,<br /> А їсти — вибач, бо се мід не твій!<br /> Поєднаймось з братом брат. . .
Ми тулимось в холодних під землях:<br /> Там наші хати; носим лахмани. . .<br /> Товаришують з нами в тих оселях,<br /> Ховаючись від сьвітла, кажани.
Тікаєм ми до гурту з ними в нори,<br /> Не дивимось на сонечко ясне. . .<br /> Нащо-ж огнем палають наші зори?<br /> Чом сьміливійш завзятя не сягне?<br /> Поєднаймось з братом брат. . .
Що раз, як ми кров нашу розливаєм<br /> За рідний край,—яка користь кому?<br /> Мерзенного деспота уквітчаєм<br /> Та її молимось як боковії єму.<br /> Не стяг війни розвиваймо, а любови;<br /> Пашницею засїіімо скрізь поля.<br /> Доволі люд уже потратив крови!<br /> Устане раб, що голову схил я!<br /> Поєднаймось з братом брат. . .<br /> ("Борба", ч. 7 — 8. 1908 р.)