Я люблю тебе, пташино,<br />
Як щебечеш між квітками, —<br />
Мовчки слухаю й радію,<br />
Упиваючись піснями.

Упиваюсь, але знаю:<br />
Проминуть які хвилини,<br />
І ти знімешся й полинеш<br />
Ген до іншої долини.

І не я вже слухать буду<br />
Щебетливого співання:<br />
Іншим будеш ти у серці<br />
Ворушити почування.

Міг би я тебе лукаво<br />
В сітку хитрую піймати,<br />
Щоб співала, поки схочу,<br />
Поки сила є співати.

Та люблю я тільки вільних,<br />
Тільки вільні мусять жити<br />
Там, де небо ясно сяє,<br />
Ллються співи, пахнуть квіти.

Прощавай же! Линь, де хочеш<br />
Веселити світ піснями!<br />
Хай тобі сміється небо,<br />
Хай віта земля з квітками!

1896