Проводжаю друга
Проводжаю друга
Темні гори північні<br /> за містом стоять, мов стіна.
Світлі води за муром міським<br /> пропливать зі сходу.
Попрощаємось тут:<br /> жде тебе неблизька далина,
Піднімають вітрила,<br /> і човен виходить на воду.
Хмари плинуть, і думи<br /> мені повідають твої,
Будить сум у душі<br /> це повільне прозоре смеркання
Ти рукою махнеш —<br /> і, схиляючись до течії,
Кінь мій журно в цю мить<br /> заірже в тишині на прощання.