Прощальний романс
Прощальний романс
А я тебе кидаю<br /> В світі такому холодному.<br /> Всі клятви й обіцянки<br /> Раптом упали в ціні.<br /> І тільки два слова,<br /> Два слова сумління колотимуть:<br /> Пробачиш мені?<br /> Моя мила, пробачиш мені?
Пробач мені, мила,<br /> Яви свою милість, пробач мені.<br /> Звільни мою душу<br /> Від того, що так їй пече.<br /> Тому ми й прощання<br /> Назвали останнім побаченням,<br /> Щоб мати надію –<br /> А раптом побачимось ще.
Але ти мовчиш.<br /> Головою печально похитуєш<br /> І стук твоїх кроків<br /> Відлунює в скроні мої:<br /> "Навіщо ти кидаєш милу,<br /> На-ві-що ти ки-да-єш?<br /> Це ж, може, остання любов,<br /> Тож не кидай її!..."
Останні вагання<br /> Змиває і злизує злива.<br /> Останніх благань<br /> Благенькі блакитні вогні.<br /> А я тебе кидаю,<br /> Я тебе кидаю, мила,<br /> Мов круг рятувальний,<br /> Якого хтось кинув мені.