Духовним зором споглядаю я,
Як мляво плине час у пустоту безкраю,-
І по шляхах великих небуття перед очима пропливав
Затінених картин невпинна течія.
Яких століть проплив потік бентежний,
Яких племен пройшли ряди!
Гримить в минувшині безмежній
Луна їх дужої ходи.
Сюди текли патанів1 лави,
Запрагнувши, як здобичі, держави.
Вози монгольської ор...