Космач іноді видається мені<br />
древнішим від Києва…

А в якому столітті загублене<br />
його заплічне мале село,<br />
де з прадіда<br />
всі з усіма родичі?

Прадіда знають, а хто<br />
розкаже про його тата?<br />
А той же помер на початку двадцятого віку.<br />
Обхопив голову руками<br />
і "віддав чортові душу" –<br />
так говорили, бо це сталося<br />
на виборах до австрійського парламенту.

Коли все губиться? В рік його народження?<br />
У яких церквах, у яких магістратах,<br />
у скриптурах яких німецьких, польських<br />
був записаний той рік?

Може, був… Може, був<br />
славний опришок з Прокурави Мосорук –<br />
про нього я сам читав.

Ніхто не знає. Ніхто не чув.<br />
Чули крик з груня.<br />
На покрову кричав чоловік,<br />
переходячи з груня на грунь:

– Люди-и! Завтра – по соровицю! –

Мусили чути.<br />
Мусили знати прадіда.<br />
Мусили вдосвіта бігти в Текучу,<br />
Мусили ночами варити сіль,<br />
мусили з першим снігом спускатись на доли,<br />
мусили крадьки, бо за це – кримінал,<br />
вимінювати сіль на збіжжя,<br />
аби до полонинської весни дожити,<br />
коли знову на кожному груні<br />
кричатиме немолодий чоловік:

– Люди-и! Завтра – на Мончели!