То не виє звір, не ридає сич,<br />
То не мрець з могили —<br />
Я тобі крізь ніч шлю мій плач, мій клич,<br />
Вороже мій милий!

Душу відчини, вухо приклони<br />
До моєї пісні:<br />
Це ж тобі бринить кожен зойк струни,<br />
Млосний і зловісний.

Чуєш — славлю я синь твоїх очей,<br />
Сповнену отрути,<br />
Тонь твоїх грудей, сонь твоїх плечей,<br />
Ангеле мій лютий!

То не виє звір, не ридає сич<br />
В розпачі глибокім,-<br />
Я тобі крізь ніч шлю мій плач, мій клич,<br />
Друже мій жорстокий!

Славлю я твоє тіло наливне,<br />
Чари всі жіночі...<br />
О, їх аромат так п'янить мене<br />
У безсонні ночі.

Як забуть мені крила рук твоїх<br />
I жагучі губи?<br />
У цілунку їх стільки мук і втіх,<br />
Демоне мій любий!

Душу відчини, серце приклони<br />
До моєї пісні:<br />
Це ж тобі бринить кожен зойк струни,<br />
Млосний і зловісний.