Подзвіння біля стін монастиря...
Подзвіння біля стін монастиря...
* * *
Подзвіння біля стін монастиря,<br /> Немов вечірній благовіст природи...<br /> І, сизокрила, в потьмянілі води<br /> Схиляє свій поблідлий лик зоря.
Біліють понад лукою човни,<br /> За ними линуть нетутешні тіні.<br /> Година дум, гіркотний час прозріння,<br /> Як тихо сходить місяць світляний!
[1914]