Подай мені руку
і проведи по стежині —
поміж наших смертей. Як не буде іншої ради,
проведи мене через смерть : я боюся сам у ній заблукати —
і не вийти на світло,
я боюся забути
про сьогоднішній сонячний день. Вабить мене і відстрашує
словосполучення : важка вода, — як тут застерегтися,
щоб вона не витіснила
всієї пам’яті ?