По весні розцвітаються квіти<br />
І до осені пишно цвітуть,<br />
А зимою вмирають і знову<br />
Розцвітають, і знову живуть.

І не скаже ніхто, що за снігом<br />
їх не матиме більше земля,<br />
Що весна не народить їх знову,<br />
Закрасивши гаї та поля.

Так і в серці у мене надії<br />
То вмирають, то знову живуть,<br />
І то зиму, то весну веселу<br />
Мені в грудях натомлених чуть.

І не можу сказати, щоб горе,<br />
Що сьогодні зустріло мене,<br />
Панувало у серці довіку,<br />
Що ніколи зима не мине...

1892