Притихла буря… Низько над землею<br />
Тягнуться хмари втомлені, понурі;<br />
Сонце сховалось під сіру кирею,<br />
Хати здрімались, задумані, хмурі…

У густій мряці потонули гори,<br />
Тишина глухо звисла над ними,<br />
І тільки вітер в лісовому морі<br />
Поміж листками застогне сухими.

І тихим зойком в лісі понесеться,<br />
Та серед яру темного сконає,<br />
І знов так тихо, як в серці по бурі…

Все в сон запало — спокій в душу преться,<br />
А там горою, під небесним плаєм,<br />
Тягнуться хмари втомлені, понурі…

***

Джерело:Цифрова Українська Бібліотека.