Через вічні доли,<br />
через усіх нас<br />
біль народний Волги<br />
плине повсякчас.<br />
Тут берег стримить суворо.<br />
Незламним тут був солдат.<br />
Хоч як шаленів тут ворог —<br />
Ніхто не відступив назад.

Кулями поливали<br />
тебе від ранку до ранку,<br />
орали і каткували.<br />
щоденно хрестаті танки,<br />
вогнеметами,<br />
здавалося, спопелили, —<br />
то ж як ти<br />
зібрався на силі?!<br />
З життям попрощатись — півлиха.<br />
В безсмертя ступить — звідсіля!<br />
Не дихав...<br />
Вже зовсім не дихав,<br />
зате — влучніше стріляв.

Навпроти — в зеленім солдати,<br />
долав їх і безум, і страх.<br />
Мамаїв курган не здолати...<br />
Розбитий був ворог упрах.<br />
І кожен стає на чати,<br />
щоб свій курган священний захищати!

І ти обереш не принизливий бран,<br />
а смерть у затятості бою.

Талант —<br />
це той самий Мамаїв курган!<br />
Завжди бездарний — фашизм.<br />
Те пекло минулось, спав диму туман,<br />
Засяли серця виднотою.<br />
Кохання —<br />
це також Мамаїв курган!<br />
Болото гниле — цинізм.

Героїв славить батьківщина —<br />
вчора і днесь.<br />
Мов недосяжна вершина —<br />
незаплямована честь.<br />
Вічний вогонь.<br />
Скорбота...<br />
Чую врочистий пеан.<br />
Це мій святий,<br />
найрідніший Мамаїв курган!

Перекладач: Анатолій Глущак