Я лози прудконогі накличу на вас,<br />
Занедбані пороги укриє трава,<br />
Осиплеться покрівля<br />
Із ваших осель<br />
І лиш кропивою, пекучою злою<br />
Покриється все!

Над вулицями віти зімкнуть чагарі,<br />
Оселиться в повітках кажанячий рід,<br />
І змії будуть жити<br />
В старих подушках –<br />
І під кропивою, густою німою<br />
Народиться страх!

І місяць піде кругом, накличе біду,<br />
І вірні мої слуги за вами прийдуть,<br />
І гнатимуть вас звірі<br />
Поки впадете –<br />
Нехай кропивою, жалкою пустою<br />
Усе заросте!

Вони пройдуть незримо по вашій землі,<br />
Стада підуть за ними і витопчуть хліб,<br />
Шукатимете зерна<br />
На збитих полях,<br />
Та лиш кропивою, голодною тьмою<br />
Простелеться шлях!..

Я лози клишоногі накличу на вас,<br />
Занедбані пороги укриє трава.<br />
Дерева! Нищіть крівлі<br />
І стіни трясіть,<br />
Нехай кропивою, лиш нею самою<br />
Покриються всі!