В гущавину від спаду муру –<br />
сліди сполоханого тура.<br />
В степу широкім – горлиць пера,<br />
венецьким склом лягли озера.

Я знала: ранок буде ясний,<br />
проквітне ніби рястом рясно,<br />
прозорі будуть повні плавні –<br />
так виплакала Ярославна.

Була ж то вчора громовиця!<br />
Палахкотіло на бійницях,<br />
і острахом земля здригалась,<br />
і чи ж не чула це Каяла?

І понад половецьким низом<br />
злітали соколиці сизо,<br />
а вітер тугу гнав із шалом,<br />
не озираючись за валом.