Під вербами
Під вербами
Верби старі похилилися там,<br /> В хвилях купаються віти;<br /> Сонячним пишним промінням з небес<br /> Річка й дерева облиті.
Кладка під вербами; бачу на їй<br /> Дівчина там молодая,<br /> В хвилях полоще вона полотно,<br /> Бризками воду збиває.
Все в тії дівчини любе таке,<br /> Все і вродливе, і пишне:<br /> Карії очі — мов зорі з небес;<br /> Губи — червоная вишня.
Хвилі волосся спадають униз;<br /> Дужі й малі рученята...<br /> Дівчино! хто вже побачив тебе,<br /> Той не здола не кохати!
1885