Як спалахне серце кволе<br />
Палом страчених надій,<br />
Я прийду до тебе, доле,<br />
На страшне криваве поле,<br />
На останній смертний бій.

Все одно я маю рану,<br />
Рану смертного жалю,<br />
Так на бій я сміло стану,<br />
Гучно висловлю догану,<br />
Хоч тебе і не зломлю.

Я не гнусь, мов раб, під гнітом,<br />
Доле, мачухо лиха,<br />
Знай — з тобою, з цілим світом<br />
Я поб'юсь з лицем одкритим<br />
Проти злості і гріха.

Смерті в очі я загляну,<br />
Жах могильний я стерплю,<br />
Все одно я маю рану<br />
Нестерпучу, нездолану,<br />
Рану смертного жалю.

1911

Джерело: Бібліотека Кошового Писаря.