Се что добро или что красно, но еже жити братии вкупе и проч. Нема вже й кращої людської в світі долі! Як вкупці братики живуть по божій волі, Так миро дороге лиснить на голові, По Аароновій стікає бороді І капа на його одежу саєтову, Так аермонськая, сказать, приміром, к слову, Роса паде в горах Сіонських з мокрих хмар, Так і на їх росить із неба Божий дар. А з ним щасливеє життя й благословення, І буде вік в честі їх у людей імення. 7 декабря 1857 г., Харьков