Череп'яні кордони цієї держави,<br />
дерев'яні ракети, солом'яний флот.<br />
В літаку з бузини, у шоломі іржавім<br />
пролітає над нею паперовий пілот.

Унизу, попід ним — іграшкові палаци,<br />
станіольні лани, гори з пап'є-маше.<br />
У вертеп головний позбирались паяци,<br />
щоб поїсти муляжні еклери й буше.

То нічого, що тістечка їхні несправжні,<br />
то нічого, що їхні костюми смішні —<br />
персонажам отим розписним картонажним<br />
лише власні промови поживні й смачні,

У вертепі відбудеться свіжа вистава —<br />
ляльковод накрутив на всі пальці нитки —<br />
і лунає звідтіль: "Нова ера настала,<br />
для дорослих дітей — безкоштовні квитки!"

О країно лялькова, настільний вертепе,<br />
що насправжки, що ні в потойбічні куліс?<br />
Скільки літ не служи Мельпомені й Евтерпі —<br />
прийде край твоїй службі і вірі колись.

Мов пілот іграшковий, згори на країну<br />
подивлюсь і своїм не повірю очам.<br />
Геть алюзії, там, унизу, не Вкраїна,<br />
а держава-фантом, а вертепна свіча.

Череп'яні кордони цієї держави,<br />
дерев'яні ракети, солом'яний флот.<br />
В літаку з бузини, у шоломі іржавім<br />
стеаринові сльози ронить горе-пілот.