Збулись твої слова пророчі,<br />
І час оновлення настав,<br />
І темні просвітились очі,<br />
Вчорашній раб всесильним став.

Там, де церкви та пишні трони<br />
З в'язницями стояли вряд,<br />
Нове життя, як мак червоний,<br />
Братерський лад, як пишний сад.

Без пана, без царя, без бога<br />
Ми йдемо по ясних полях —<br />
І там, де звалено чертоги,<br />
Свободи має стяг.

Пророче наш, предтече ранній<br />
Ми віримо, що прийде день —<br />
І трони упадуть останні<br />
Під звуки громових пісень!

Вперед, брати! Все далі й далі!<br />
Як тихий невечірній'світ,<br />
Нам сяє в радості й печалі<br />
Ясний Шевченків заповіт!

1925