Пам’яті друзів
У закруті здичавілих вітрів,
Здається, сліпне навіть провидіння,
Але я чую їх сяйливі тіні,
Цвинтарну хитавицю ліхтарів,
І голосів, що розривають стіни.
Вони прийдуть сюди іще не раз,
І все, що несказанне, сокровенне
У найглухішу і найважчу темінь
Крізь простір перекроєний і час
Уже не заховається від мене.
Відкриється в моїх б...