Це хистке проростання із темних яскинь,
Ще такі делікатні оті колоски,
І замало лиш мрій та блаженної віри,
Що завчила зима свої срібні клавіри.
Ще такі ненадійні ці правила гри:
То дощі, то сніги, то бездушні вітри.
Над засіяним полем хлюпочеться злива,
У смарагдових хвилях гойдається нива.
Не підкаже ні досвід, ні сивий мудрець
Як спинити оте квітуванн...