От високо став місяць у небі,<br />
І на озері, де глибина,<br />
Десь береться за лебедем лебідь,<br />
Мов виносить їх сніжних зо дна.

Місяць озеро гладить, голубить,<br />
Місять з озером срібний взяв шлюб.<br />
Лебединії шиї, як труби.<br />
Хоч одна б заспівала з тих труб,

Хоч один би крилом який вдарив,<br />
Хоч один би заплюскав — й не ждать,—<br />
Наче сонні скували їх чари,<br />
Наче плавають лебеді й сплять.

В сріблі місяця лебеді срібні,<br />
Срібні лебеді в срібній воді...<br />
Шелесни лиш чимнебудь, лиш скрипни —<br />
Вони зникнуть одразу тоді.

1923