...Вони ж його насамперед барзо привітали,<br />
Через сім днів з його кожу по пояс здирали,<br />
І голову облупили, сіллю насолили,<br />
Потім йому, як чесному, назад положили...<br />
Історична пісня

Многосте світу, тяжка і буденна,<br />
Односте світу, метка й навіжена,<br />
Дикосте світу, вертка й монотонна,<br />
Лагодо світу з Божого лона!

Кинув на тебе я клич Святославів,<br />
Вийшов на ви, заки день не поржавів,<br />
Вийшов на ви, заки супрязь з добою<br />
Десь в бойовищі двобою з собою.

Ненасить долі впокорилась мулом,<br />
Та проростає майбутнє в минулім,<br />
Вишаблює з піхов коріння цупкіші —<br />
З лона непам'яті в пахолодь тиші.

Дню мій стоболісний дню чоріюгрекий,<br />
Навзір — правдивий, від правди — далекий,<br />
Буйний, громохливий, підступний, солодкий,<br />
Предовгий — для марень, для дій — закороткий.

Нам би зажити слави з тобою,<br />
Тільки з тобою в тяжкому двобою,<br />
Нам би з тобою козирувати<br />
Над людські ґрати і царські гармати.

Та тільки бджілка сіла на шаблю,<br />
Й занести шаблю вже не потраплю...