Осінні почуття
Осінні почуття
Скільки днів ми в розлуці,<br /> а серцю немає розради.
Рис давно уже встиг<br /> прорости біля наших воріт.
У кущах не змовкають —<br /> від холоду плачуть цикади,
І все нижче схиляється<br /> в хмарах густих небовид.
Світлячкам їх ліхтарики<br /> біла роса погасила,
Біла паморозь вкрила<br /> холодну осінню траву.
Рукавом прикриваюся —<br /> стримати сльози несила,
Тільки спомином щастя<br /> й чеканням на тебе живу.