О зaмки, о роки!<br />
У всіх свої гріхи...

Чародіїв пильний учень,<br />
Знаю: щастя неминуче.

Тож салют йому, салют,<br />
Доки піє наш когут.

Вже нема чого й бажати —<br />
Все обмислить мій вожатий.

Ні змагань, ані зусиль —<br />
Щастя лине звідусіль.

О замки, о роки!

Та коли воно відлине,<br />
Прийде смерть тії ж хвилини...

О замки, о роки!



Переклад М. Лукаша