О панно Інно, панно Інно!<br />
Я — сам. Вікно. Сніги...<br />
Сестру я Вашу так любив —<br />
Дитинно, злотоцінно.<br />
Любив? — Давно. Цвіли луги...<br />
О люба Інно, ніжна Iнно,<br />
Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.<br />
Сніги, сніги, сніги...<br />
Я Ваші очі пам'ятаю,<br />
Як музику, як спів.<br />
Зимовий вечір. Тиша. Ми.<br />
Я Вам чужий — я знаю.<br />
А хтось кричить: ти рідну стрів!<br />
І раптом — небо... шепіт гаю...<br />
О ні, то очі Ваші.— Я ридаю.<br />
Сестра чи Ви? — Любив...<br />
1915