Я спинити біль серця не годен,
Коли спогад покличе мене
У дитинство моє благородне,
Що у снах десь-колись промайне;
У хліба на широкім довкіллі
За селом, де волошок розмай,
У сільське голосисте весілля,
Що луною летить за безкрай;
В гамірні Великодні галілки,
Де синь неба в дівочих очах,
До старої вишневої гілки,
Від котрої почавс...