НІЧ НА ПОЛОНИНІ<br />
Драматична поема на 4 картини

ДІЙОВІ ОСОБИ:<br />
Іван — молодий вівчар.<br />
Марійка — його наречена.<br />
Мавка І — гірська красуня.<br />
Степан — колишній вівчар.<br />
Лісовик.<br />
Лісовий чорт І, закоханий у Мавку-красуню.

Мавки, чорти й інші лісові потвори.

І КАРТИНА<br />
Полонинська галява. Колиба. Зрідка дерева, що переходять в праліс.<br />
Поволі вечоріє.<br />
Іван і Степан сидять на колоді під колибою.<br />
Степан<br />
Так я піду... Навідаюсь колись ще...<br />
Не так вже йдеться, як колись.<br />
Та й далечінь... коли б це ближче,<br />
Хоч і щодня б удвох зійшлись...<br />
Це будеш вперше ночувати<br />
На полонині? Страшно? Ні?<br />
Воно, хто звик лише до хати,<br />
Тому не дуже...<br />
Іван<br />
Це мені?<br />
Я не боюсь нічого в СВІТІГ<br />
Вола на ребра покладу,<br />
А як заграю на трембіті...<br />
Встають. Іван бере його за руку<br />
Степан<br />
Ось ти який!.. Ну, я піду.<br />
Іван<br />
Постійте, діду... Ви казали,<br />
Що тридцять років пасли тут.<br />
Якісь там випадки бували?<br />
Опришки, може? Хай ідуть!<br />
Для них у мене стане бука,<br />
А в стайні є ще й інша штука!..<br />
Степан<br />
Не про опришків в мене річ...<br />
Я б розказаві та швидко ніч.<br />
Іван<br />
Ану, кажіть.<br />
Степан<br />
Та пізно, сину...<br />
Ти вперше бачиш полонину...<br />
Тут дива творяться такі,<br />
Що, може, скажеш ти: "Байки!"<br />
...Там, в долах, люде...<br />
скрізь церкви.<br />
Ну, все нечисте й подалося<br />
На гори, в праліс, до трави<br />
І тут осіло й розвелося...<br />
От люде кажуть, може, й ти:<br />
"Перевелися вже чорти",—<br />
А це не так! Нечиста сила<br />
Всі полонини полонила!<br />
І варт вночі лиш не заснути —<br />
Все будеш бачити і чути.<br />
І я не вірив, та на горах<br />
Переконавсь я сам в потворах.<br />
Іван<br />
Ну, що ж ви бачили? Скажіть.<br />
Степан<br />
Сказав би я, та час біжить,<br />
А йти далеко ще додому.<br />
Мені не те, що молодому...

Ну, та сідай... хоч пам'ять вже<br />
Не всі пригоди береже.<br />
Сідають.<br />
Іван<br />
Але скажіть... Наставлю вуха.<br />
Степан<br />
Та ти не смійсь... сиди та слухай.<br />
Давно колись на полонину<br />
Пригнав уперше я маржину '<br />
Не спалось... боязно вночі...<br />
Сміялись десь в лісах сичі,<br />
Літали чорні кажани...<br />
Ну, сумно так, як восени...<br />
Та місяць враз осяяв ніч,<br />
1 стало якось веселіш.<br />
Підвівся я... Дивлюсь: здаля<br />
Заворушилося гілля.<br />
Хоч вітру не було й малого!<br />
Чекаю: що то буде з того?<br />
Аж зирк! Дивлюсь: із-за кущів<br />
Чугайстер вискочив і сів!<br />
Кругом оглянувся з пенька,<br />
А в його мавчина рука!<br />
Раз-лва вкусив її і втік,—<br />
Лиш залунав по лісі сміх.<br />
Я не злякався, встав, пішов<br />
І на пеньку побачив кров.<br />
І кожна, бачу я, краплина<br />
Горить, як в день ясний калина.<br />
Вернувся я, сховавсь і жду:<br />
Кортить побачити біду!<br />
Дивлюсь: дві сарни з лісу: скік!<br />
(Чому я кріс не взяв на їх?)<br />
Став приглядатись: що таке?!<br />
Дві мавки плачуть: ме-ке-ке!<br />
А потім сіли на гілки<br />
І загойдалися мавки.<br />
Зачаїв духа... Враз з кущів<br />
Аж троє вибігло чортів!<br />
1 зараз битись! Галас, крик!..<br />
Коли виходить Лісовик:<br />
"Ви що це робите, чорти?<br />
Отак самих вас і пусти!<br />
Щоб зараз в нетрі, у куші,<br />
А то дістанете лящі! '"<br />
Втекли вони... і галас стих.<br />
Стоїть, замисливсь Лісовик.<br />
Зненацька я поворухнувсь...<br />
А він у кума обернувсь...<br />
Я встав, питаю: "Хто тут є?"<br />
А він: "Я, серденько моє,<br />
Тебе шукаю цілу ніч...<br />
Тут вдвох нам буде веселіш..."<br />
А я йому: "Іди здоров,<br />
А то чиясь проллється кров!"<br />
І що ж? Як в землю проваливсь!<br />
А я гарненько помоливсь,<br />
Ще чарку випив і заснув...<br />
І вже не бачив і не чув...<br />
Що скажеш, легіню, на те?<br />
Ага! Замислився...<br />
Іван<br />
Пусте!<br />
Коли надміру хтось нап'ється,<br />
1 не таке ще приверзеться.<br />
Степан<br />
Та кварту вихилиш, бува,<br />
А в мене свіжа голова!..<br />
Ну, вже піду я, а в неділю<br />
Пришлю тобі сорочку білу,—<br />
Сюди Марічка буде йти,<br />
Щось батьку має принести,<br />
Він тут, за милю навпростець,<br />
Отак, як ти, пасе овець.<br />
Зайди колись до нього й ти...

Іван<br />
Отару треба стерегти...<br />
...Та й не люблюся я йому...<br />
Степан<br />
Та я вже знаю і чому...<br />
Марійка винна!.. Не вчащай!<br />
Або сватів вже посилай!..<br />
Колись я дівчину пізнав...<br />
Не став ловити довго гав!<br />
За тиждень щось і шлюб взяли.<br />
Не ті часи колись були!<br />
Іван<br />
За мене він би не віддав,—<br />
Я б старостів сю мить послав!<br />
У його ґазда у думках,<br />
Воли у ярмах, у возах.<br />
На луках коней табуни,<br />
А в мене — подрані штани.<br />
Степан<br />
А приклад ти бери від газд:<br />
Роби, і буде все гаразд!<br />
Самому лише гультяю...<br />
Іван<br />
Чи я гуляю? Не роблю?..<br />
Степан<br />
Та я про тебе не кажу...<br />
Ну, так, нарешті, побіжу.<br />
Бувай здоровий!.. Боже мій,<br />
Заговоривсь, а шлях який!<br />
Смеркає... Треба поспішати.<br />
Іван<br />
Загляньте там колись до хати.<br />
Скажіть, щоб кухлика дали.<br />
Бо вже мого чорти взяли.<br />
Також не щедро в мене з сіллю.<br />
Степан<br />
Марійка прийде у неділю,—<br />
Що потребуєш, те усе<br />
Тобі Марійка й принесе.<br />
Іван<br />
Та ні, здається, більш нічого.<br />
Степан<br />
Піду,— бувай здоровий!<br />
Іван<br />
З Богом!<br />
Степан пішов.<br />
Іван (встає і лаштується спати)<br />
Пішов старий... Як не бувало.<br />
І якось моторошно стало...<br />
...Це смішно: вірити в чортів,<br />
В якихсь мавок, лісовиків!<br />
Учитель в школі нам казав,<br />
Що інший світ тепер настав,<br />
Що слід по відьмах, по чортах<br />
Лишився тільки у казках...<br />
Це справді смішно... але знов<br />
Холоне наче в жилах кров...<br />
Візьму й засну на злість чортам!<br />
Та я їх всіх здолаю сам!<br />
Ух, холодно!.. Лягти б мерщій,<br />
А там і сонце, й день ясний!<br />
(Лягає).<br />
...Марійка! Тиждень лиш мине,<br />
І прийде вгледіти мене!<br />
Пізнались ми — неповний рік,<br />
А як до неї я вже звик!<br />
Ввесь день летять думки мої:<br />
Коли б угледіти її!<br />
А вечір прийде — і вона<br />
Цвіте мені вже, як весна!<br />
Не наговоримось, а час<br />
Летить потоком мимо нас.

Уже й світає... Вже б піти,<br />
Хоч на хвилиночку лягти!<br />
Не встиг заснути, задрімати,<br />
А двері: рип! Хтось вийшов з хати...<br />
Корова "му", реве бугай,<br />
І вже над вухом: "Гей, вставай!<br />
Жени корів на водопій!"<br />
А спати, спати... Боже мій!<br />
Важка, як камінь, голова,<br />
А в вухах ще бринять слова:<br />
"Так знову ввечері, в садку..."<br />
Лягти, заснути в холодку,—<br />
А тут: рубай, копай, носи<br />
Або траву чи хліб коси...<br />
Ех, швидше, літечко, мини!<br />
А там і шлюб вже восени!<br />
(Засинає).<br />
Ніш.пін місяць і посріблив ніч. Дві мавки з сміхом вибігають<br />
з лісу.<br />
Мавка II<br />
А я кажу йому: "З надії<br />
Хіба що дурень багатіє!"<br />
Мавка І<br />
У нас, ти чула, новина?<br />
Мавка II<br />
Дивлюсь: яка ти чарівна!..<br />
Мавка І<br />
Лиши! Нащо мені краса<br />
На полонинах та в лісах!?<br />
Для кого тут мені цвісти.<br />
Коли в лісах самі чорти?..<br />
Кого любить? Лісовика?<br />
Старого лисого пенька?..<br />
Коли б був леґінь молодий,<br />
Ясний, як ранок золотий!<br />
Коли б я віри пойняла.<br />
Йому б все серце віддала!<br />
Мавка II<br />
За чим же стало? Зараз час,<br />
Як саме легіні у нас<br />
Пасуть маржину. Вибирай<br />
Якого хочеш і кохай!<br />
Мавка І<br />
Коли б я віри пойняла...<br />
(Задумливо).<br />
Думки їх линуть до села...<br />
Один жонатий, діти має,<br />
А другий дівчину кохає.<br />
А я... хотіла б я такого.<br />
Щоб не любив він ще нікого.<br />
Мавка II<br />
Постій! Дивись: хтось там лежить...<br />
Ану, підкрадьмось: певно, спить.<br />
Мавка І<br />
Піди, та тихо, не збуди...<br />
Поза колибою зайди...<br />
Мавка II підкрадається й показує знаками, що леґінь спить.<br />
Мавка II<br />
Він спить... ходи! А глянь, який!<br />
Ой, файний, дужий, молодий!<br />
Мавка І (підійшовши)<br />
Він має, може, двадцять літ.<br />
Мавка II<br />
А як цвіте! Як маків цвіт!<br />
М а в к а І<br />
Він усміхається у сні.<br />
Мавка II<br />
Радіє він своїй весні.

Мавка І<br />
А може, дівчина з села<br />
І тут у сні його знайшла!<br />
Мавка II<br />
Уже і дівчина! Чому<br />
Вона приснилася б йому?<br />
Давай-но збудимо його!<br />
Мавка І<br />
Ти збожеволіла?<br />
Мавка II<br />
Чого? А я збуджу!<br />
Мавка І<br />
А я втечу!<br />
Мавка II<br />
Постій. Я зараз закричу.<br />
Перелякається: "Що є!?"<br />
"Нічого, серденько моє!<br />
Це ми побачили — хтось спить,<br />
Ну, і злякалися..." Та цить!<br />
С Кричить).<br />
Ай-ай, рятуйте!<br />
Іван (прокинувшись)<br />
Хто тут є?<br />
Мавка II<br />
Це ми тут, серденько моє!..<br />
Іван<br />
Хто ви? Опришки"? Ні, жінки...<br />
Мавка II<br />
Ми, правду кажучи, мавки.<br />
Іван<br />
Мавки? Потвори лісові?<br />
На горах привиди живі?<br />
Мавка II<br />
Потвори? Привиди? Чи ми.<br />
Як ти, не дихаєм грудьми?<br />
Іван<br />
Чому ж ховаєтесь ви всі<br />
На гори ці або в ліси?<br />
Мавка II<br />
Нас породили матері<br />
То в лісі десь, то на горі,<br />
Тому в долині, на селі,<br />
Ми ходим, наче не свої.<br />
У нас тече мандрівна кров:<br />
Кудись би їхав все чи йшов,<br />
В хатах нам тісно, душить дах...<br />
Мавка І<br />
Ми зір шукаєм по ночах...<br />
Мавка II<br />
Не дорівнятись всім свічка'м,<br />
Коли засвітить місяць нам,<br />
Осяє гори і ліси,—<br />
Такої в вас нема краси.<br />
Іван<br />
Цей місяць світить і у нас,<br />
Та міцно ми спимо в той час.<br />
Чим більш працюєш, тим міцніш<br />
По праці втомлений і спиш.<br />
А ви, здається, вдень спите.<br />
Мавка І<br />
Це вдень, коли усе цвіте,<br />
Коли шумить потік пісень?<br />
Хто ж буде спати в Божий день?<br />
Іван<br />
То все в вас робиться само?<br />
Мавка І<br />
Ми праліс цей стережемо.<br />
Мавка II<br />
Лякаєм злодіїв з долин.<br />
Щоб щось не вкрали з полонин,<br />
Каміння зносим на стежки,<br />
Трембіти робимо, ріжки...<br />
Мавка І<br />
Та вишиваєм сорочки.<br />
Іван<br />
Не чув... Але кому і чим?<br />
Мавка І<br />
Усі промінням золотим!<br />
Іван<br />
А що коштує? Я б купив,<br />
Та хто б і вишив, і пошив?<br />
Мавка І<br />
Хоч би і я. Зроблю як слід...<br />
Здивуєш нею цілий світ.<br />
На ній волошки й нагідки<br />
Цвістимуть, як живі квітки.<br />
Іван<br />
Гаразд! А скільки візьмеш ти?<br />
Мавка І<br />
Рахунок встигнемо звести...<br />
Іван<br />
Одначе, скільки?<br />
Мавка І<br />
Не скажу.<br />
Коли пошию, покажу,<br />
А ти побачиш — скажеш сам.<br />
І в а п<br />
Але багато я не дам!<br />
Мавка І<br />
Та де багато?! Не турбуйсь.<br />
Лише зо мною... поцілуйсь.<br />
( Сміється).<br />
Іван замислився.<br />
Голос Лісовика<br />
Порозбігались! На місця!<br />
Он в яр скотилася вівця.<br />
Хто витягатиме її?<br />
Сам я? А слуги де мої?<br />
Нероби! Зараз на місця!<br />
Щоб зараз тут була вівця!<br />
Мавка II<br />
Біжім. Це кличе Лісовик,<br />
А жартувати він не звик!..<br />
Мавка І<br />
Ходім!<br />
(До Івана).<br />
Прощай! Не май журби:<br />
Я все, я все зроблю тобі...<br />
Не жди ні лиха, ні напасті,<br />
Сама я буду вівці пасти,<br />
На кращу пашу пожену,<br />
Вовків, ведмедя оджену.<br />
Не задрімаю й на хвилину,<br />
Догляну кожну, як дитину,<br />
І кришталевою водою<br />
Щодня отароньку напою.<br />
Іван<br />
Спасибі, Мавко, а сюди<br />
Колись, як схочеться, прийди.<br />
Мавка І<br />
Щоб я прийшла, прохаєш ти?..<br />
І як змогла б я не прийти?!<br />
Голос Лісовика<br />
Куди пропали?! На гульні!<br />
Овечка, чуєте, на дні!

Не витягатиму вам я!..<br />
У вас все в головах гульня!<br />
Мавка II<br />
Біжім, розсердиться старий!<br />
Все перекине догори,<br />
Прокрадьмось яром до вівці,<br />
І будуть всі в воді кінці.<br />
Мавка І<br />
Прощай! Засни, а хтось за мить<br />
В твій сон на крилах прилетить.<br />
Мавки зникають.<br />
Іван<br />
Оце тобі і полонина!<br />
Незнаних див самих країна!<br />
...Так, це мавки! Ну й чарівні!<br />
І в снах не снилося мені!<br />
...А що, як котрусь полюблю<br />
І кину дівчину свою?<br />
...Вона б зів'яла, як трава...<br />
Засну: болить щось голова...<br />
...Любити мавку?! Це є гріх.<br />
Сидить нечиста сила в них!<br />
...Сорочку вишиє сама...<br />
Ну що ж, носитиму — дарма!<br />
А може, й це великий гріх?..<br />
Спитати треба у старих.<br />
...Ох Мавко, Мавко, не заснути —<br />
Влила у серце ти отрути.<br />
(Перевертається на другий бік).<br />
Голос Лісовика<br />
Порозбігались! Ні душі.<br />
Всі пообшукую кущі.<br />
Дуби, смереки потрощу,<br />
А так цього не залишу!<br />
Завіса

II КАРТИНА

Вечір. Декорація 1-ї дії. На колоді під колибою сидить Івані грає на<br />
флоярі '. Далі співає:<br />
Діброво зелена,<br />
В три ряди саджена...<br />
Ой ду-ду, дуду, ду-ду і т. д.<br />
Потім грає знову мелодію тієї самої пісні. Із-за кущів виглядає<br />
Марійка, всміхається і починає обережно збоку підкрадатись до<br />
Івана. За хвилину підбігає й лякає парубка.<br />
Марійка<br />
Агов! Злякавсь? Не ждав мене?<br />
А я здаля тебе пізнала,<br />
Коли, як срібло чарівне,<br />
Твоя флояра заспівала.<br />
Чого ж... неначе ти... смутний?<br />
Не звик до гір? Ти звик до хати!<br />
Та тут самому страшно й спати:<br />
Опришки, кажуть, люд страшний!<br />
Іван<br />
Які опришки?! Це колись<br />
В гірських лісах жили опришки,<br />
Ще, може, десь і є їх лишки,<br />
А тут вони перевелись.<br />
Марійка<br />
А я для тебе принесла<br />
Сорочку, глечик, солонину.<br />
(Виймає з тобівки й передає).<br />
Ну, відпочину тут хвилину,<br />
Але завидна щоб дійшла.<br />
Іван<br />
Сідай, спочинь, та не барись!<br />
Бо сонце, бачиш, вже сідає.<br />
На полонині все буває...<br />
Чорти тут, кажуть, завелись.<br />
Марійка<br />
То ти, дивись, хоч проведи!..

Іван<br />
Чого там? Дійдеш і сама ти.<br />
Марійка<br />
Чи, може, тут... заночувати!<br />
Іван<br />
Чорти приходять і сюди!<br />
...Учора був тут Лісовик.<br />
Старий... Сучки по цілім тілі...<br />
Від моху весь позеленілий,<br />
Ну я, звичайно, в галас-крик!..<br />
А він всміхнувсь... по голові<br />
Провів шкарублою рукою.<br />
Із тикви напоїв водою<br />
І сів спочити на траві.<br />
І поточились балачки<br />
Про вівці, кози, про маржину...<br />
Він береже всю полонину!<br />
Нехай пасе і овечки.<br />
Марійка<br />
Ой лишенько! Та коли б я<br />
Лісовика оце зустріла,—<br />
Та з переляку б я зомліла!<br />
Та я б... Ой матінко моя!<br />
Іван<br />
Мавки живуть тут... Я мавок<br />
Ну, ось і стільки не боюся!..<br />
Вони сміються, й я сміюся,<br />
І плетемо гуртом вінок.<br />
Марійка<br />
Мавки — відьми. Мавок ти бійсь!<br />
Мавкам не вір ти: заморочуть,<br />
Заманять в нетрі, залоскочуть...<br />
Ти з ними не жартуй, не смійсь!<br />
Іван<br />
Ой файні, файні ті мавки!<br />
Хоч, може, й чортове насіння...<br />
Марійка (ображено)<br />
А в нас же восени весілля!<br />
Уже пошили й рушники...<br />
(Утирає сльози).<br />
І в а її<br />
От так! Вже й сльози... та чого?<br />
На зиму ж тут не залишуся!<br />
Вернусь додому й оженюся.<br />
Марійка<br />
Не край ти серденька мого!..<br />
( Рішуче).<br />
Гаразд! Я звідси не піду!<br />
Хай Лісовик, чорти приходять.<br />
Нехай мавки тебе тут зводять,<br />
Нехай спіткаю тут біду,—<br />
Мені однаково,— лишусь!<br />
(Кидає тобівку набік).<br />
О, кепсько прийдеться комусь!<br />
Іван<br />
Та н жартую! Проведу<br />
Аж до колиби... Я нічого<br />
Тут не боюсь... А Лісового —<br />
Та я круг пальця обведу!<br />
Марійка<br />
Я не піду! Уже сказала!<br />
Візьму й просиджу цілу ніч!<br />
Для тебе ж буде... веселіш!<br />
Чи краще... з Мавкою?! Вгадала<br />
І в а. н<br />
Я спатиму... мені дарма,<br />
Сиди хоч цілу весну й літо...<br />
(Залякуючи).<br />
Тут сич кричить несамовито,<br />
А навкруги — така пітьма!..<br />
Марійка<br />
Нічого! Ватру розкладу<br />
І сяду грітись біля неї.<br />
Іван<br />
Не знаєш Мавки ти тієї:<br />
Як відьма, зла...<br />
Марійка<br />
Я не піду!<br />
А завтра вранці побіжу<br />
І розкажу, що ти з мавками,<br />
З Лісовиком самим, з чортами<br />
Збратався тут... Я все скажу.<br />
І ось побачиш! Заберуть<br />
Тебе додому з полонини.<br />
А до овець і до маржипи<br />
Вже не такого приведуть.<br />
Іван<br />
Дарма! Розказуй, спи, сиди<br />
Чи грійсь до ранку біля ватри,<br />
Побачиш, що усе це жарти...<br />
Це ж смішно!.. Хто б прийшов сюди?!<br />
Марійка<br />
Побачу!.. Ну, часу не гай,<br />
Іди ламай, збирай галуззя!<br />
Іван<br />
Нащо це все?! Яке безглуздя!<br />
Марійка<br />
Безглуздя, кажеш? Що ж, нехай!<br />
(Біжить, збирає й приносить галуззя).<br />
Ну, запали: сухе гілля!<br />
Іван<br />
Знайшла опришка-палія!<br />
(Неохоче запалює).<br />
Марійка підкидає хмиз, сідає біля ватри й замислюється.<br />
Марійка<br />
Коли ж весілля наше буде?<br />
Казав: неначе восени...<br />
Уже мене питають люде...<br />
Іван<br />
Чом так цікавляться вони?<br />
Яке їм діло? Може, краще<br />
Про себе дбали б, не про нас.<br />
Ще маєм ми з тобою час.<br />
Марійка<br />
Але минає він пропаще...<br />
Вже я сиджу в очах батькам:<br />
Сімнадцять буде...<br />
Іван<br />
Знаю сам:<br />
В батьків недобре довго жити...<br />
Та треба грошей заробити,<br />
Загосподаритись як-будь,<br />
А то і кури заклюють!<br />
Марійка<br />
Не бійся: будем працювати<br />
1 вдвох приносити до хати.<br />
Іван<br />
Ой, спати хочеться... засну...<br />
Марійка<br />
Ти будеш спать в цю ніч ясну?<br />
Іван<br />
Лягай і ти, а завтра рано<br />
Ще' до схід сонця вдвох і встанем.<br />
Марійка<br />
Ти спи. Заснулось би й мені.<br />
Щоб щастя вгледіть хоч у сні...<br />
...Прийди! Хоч стан мій обійми...<br />
На полонині тільки ми.<br />
Немає духу тут живого...<br />
Ти ж не боявсь колись нікого!<br />
Мене прилюдно обнімав...<br />
Ні, іншим ти до мене став!..<br />
Ще тільки тиждень проминув,<br />
А ти мене вже і забув.<br />
Іван<br />
Покинь! Одружимось колись.<br />
Аби крейцари 1 завелись!..<br />
Марійка<br />
Це вийшла б заміж!.. Та за день<br />
Ти б іншій вже співав пісень!..<br />
( Плаче).<br />
Іван<br />
Засну вже... Плачеш ти дарма.<br />
Марійка<br />
Ну що ж... і я засну... сама.<br />
(Встає, забирає одежу<br />
й лягає біля ватри).<br />
Збоку виходить Мавка І.<br />
Мавка І<br />
Як тихо й любо навкруги!<br />
В промінні місячнім, як в морі.<br />
Втонули ниви, і луги,<br />
І темні праліси, і гори.<br />
Безмежна тиша на землі,<br />
А щастя ллються цілі зливи...<br />
Бери і пий! Квітки мої.<br />
Цвітіть і дихайте, щасливі!<br />
...Нащо гримлять страшні громи.<br />
Зелений ліс ламають бурі,<br />
Чому не можемо ми всі<br />
Забути ночі й дні похмурі?<br />
Чому схиляється трава,<br />
І жовкне лист, і сон минає,—<br />
Чому це туга світова<br />
1 Гроші.<br />
Стрілою все живе проймає?<br />
Але пливуть віки-хмарки.<br />
Несуть минуле каламутне,<br />
А в нім просвічують зірки,<br />
І дивиться ясне Майбутнє.<br />
(Підходить до Івана).<br />
Він спить... Дитинонько моя...<br />
Не буду я тебе будити...<br />
У сні тобі ввижаюсь я?!<br />
Очей мені лиш не стулити!<br />
Думки про тебе не дають...<br />
І як могла б я, бідна, спати,<br />
Як в тебе усміхи цвітуть...<br />
Мені?.. Коли б могла вгадати!..<br />
Хіба збудити?.. Не збуджу!<br />
...Чи він зрадіє подарунку?<br />
О, щастя, щастя поцілунку!<br />
(Виймає сорочку).<br />
Ти прийдеш! Тільки покажу!<br />
(Побачивши дівчину).<br />
А це... хто?.. Дівчина з села?<br />
Невже його це наречена?..<br />
Коли б я зважитись могла!..<br />
І зважусь... Що я, навіжена!..<br />
Марійка (прокинувшись)<br />
Хто тут? Мара? Чи... Мавка, може?<br />
( Приглядається).<br />
Так, це вона, вона! О Боже!<br />
(До Мавки).<br />
Чого ти тут? Це леґінь мій!<br />
Мавка І<br />
Він мій такий же, як і твій.<br />
Кого з нас вибере — не знати.<br />
Іван (збудившись)<br />
Хотілось би ще спати й спати.<br />
Це хто тут?<br />
(Пізнавши Мавку).<br />
Знову ти прийшла?

Мавка І<br />
Так, я сорочку принесла...<br />
( Показує).<br />
Поглянь, чи вмію вишивати?<br />
Марійка<br />
Що ж це таке? О Божа мати!<br />
Іван<br />
Сорочка файна, як погляну...<br />
Мавка І<br />
Чи файна є — спитай кохану.<br />
Іван<br />
Горить, як золото!.. Краса —<br />
По ньому срібло, як роса.<br />
Мавка І<br />
Це сльози... плакала, як знала,<br />
Коли сорочку вишивала.<br />
Марійка<br />
Це має бути подарунок?<br />
Мавка І<br />
Не зовсім так — за поцілунок!<br />
(До Івана).<br />
Ну що ж? Цілуй!<br />
Іван<br />
Та потім, може...<br />
Марійка<br />
Ти поцілуєш? Боже, Боже!<br />
Мавка І<br />
Ще довго ждати? Я не жду<br />
І край негайно покладу!<br />
Іван потуплює очі, Мавка хвилину жде й ураз розриває<br />
й кидає сорочку<br />
Кохаєш дівчину? Так —край!<br />
( Сміється й зникає).<br />
Іван (услід)<br />
Постій! Скажу щось... почекай!..<br />
Марійка<br />
...Так ось та Мавка!.. Чула я...<br />
Він Мавчин!.. Матінко моя!<br />
(Плаче).<br />
її ти любиш?! Я питаю...<br />
Чого ж мовчиш ти?..<br />
Іван<br />
Сам не знаю...<br />
Завіса

III КАРТИНА<br />
Галява. Вечір. Мавки, взявшись за руки й зробивши коло, співають і<br />
роблять ритмічні рухи.<br />
Хор мавок<br />
Темніють доли. Мовчать Карпати.<br />
Стомлене сонце лягає спати.<br />
Засвітить місяць, засяють зорі,<br />
Земля потоне в сріблястім морі,<br />
І ми рибками по дну морському<br />
Блукати будем в сяйві ясному.<br />
Пахучі квіти будем зривати,<br />
Пісні з квітками в вінок сплітати.<br />
На те і зорі, на те і квіти,<br />
Щоб було мило жити на світі.<br />
Мавка І<br />
Радіють всі, а я не вмію.<br />
Як поховала єдину мрію...<br />
...Коли б я знала, не кохала...<br />
Чому ворожки не спитала?..

Вона живе тут споконвіку,<br />
І ліків в неї на все без ліку!<br />
Поворожила б, напоїла,<br />
Вернула б міць для духу й тіла.<br />
...Яка б щаслива я була!..<br />
І враз — ця дівчина з села!..<br />
Розбила щастя, все розбила...<br />
Про що я мріяла й любила...<br />
Все найдорожче на землі!..<br />
...Чи мало легінів в селі?!<br />
В кресаних файних, з топірцями<br />
З палкими, буйними серцями!..<br />
...Піти б до його... все сказати...<br />
...Чому не стала я хоч мати?<br />
Носила б я, немов перлину,<br />
Під серцем зраненим дитину!<br />
Вибігає лісовий чорт.<br />
Чорт І<br />
Вже третій день тебе не бачу!<br />
Ганяв усюди по лісах,<br />
Водяника питав в болоті.<br />
Шукав по горах, по ярах,<br />
Ніде нема! Уже гадав я,<br />
Що подалась ти з гір в село...<br />
Я чув, що легіня якогось<br />
На гори лихо занесло!..<br />
Лякав його, а він ні вусом!<br />
Стоїть та грає на шпилі,<br />
З мавками, кажуть, розмовляє,<br />
Співає їм пісні свої.<br />
Його ти часом не стрівала?<br />
Не розмовляла з ним колись?<br />
Кому... сорочку вишивала?<br />
Мені казали.., ти дивись!

Мавка І<br />
Я і дивлюсь... не сплю, здається<br />
А що до легіня тобі? —<br />
Чи розмовляє він з мавками,<br />
Чи грає вранці на горбі?..<br />
Чорт І<br />
Мені до легіня байдуже,<br />
Та не байдужа ти мені...<br />
Ти знаєш... я ж тебе кохаю,<br />
Палаю роки, як в огні!<br />
Мавка І<br />
Чи гаснеш ти, чи ти палаєш,<br />
Це радість чи журба твоя.<br />
Чи не однаково для мене,<br />
Коли, як лід, холодна я.<br />
Чорт І<br />
Мене не любиш?<br />
Мавка І<br />
Аніскільки!..<br />
Чорт І<br />
Не станеш ти моєю?<br />
Мавка І<br />
Ні.<br />
Чорт І<br />
Поскаржусь я Лісовикові...<br />
Мавка І<br />
І це однаково мені.<br />
Чорт І<br />
Кого ж ти любиш?<br />
Мавка І<br />
Чом питаєш?<br />
Чорт І<br />
Мені не скажеш?<br />
Мавка І<br />
Мабуть, ні.<br />
Чорт І<br />
Так я довідаюсь!.. Побачиш!<br />
Ворожка скаже все мені!<br />
Мавка І<br />
То що, коли все будеш знати?<br />
За тебе заміж не піду.<br />
Не приставай... мені обрид ти...<br />
Найди десь іншу молоду.<br />
Чорт І<br />
Крім тебе, жодної не хочу...<br />
У мене в серці ти одна.<br />
Мавка І<br />
Мавок, русалок тут, як маку.<br />
Чорт І<br />
Ти лиш єдина чарівна.<br />
Мавка І<br />
Я не люблю тебе й не буду...<br />
Чом, як реп'ях, ти причепивсь?<br />
Чорт І<br />
Не бий мене... я й так побитий:<br />
Об власне щастя я розбивсь...<br />
Скажи: я все зроблю для тебе.<br />
Побачиш, як тебе люблю.<br />
Мавка І<br />
Гаразд... подумаю... Ти зробиш?<br />
Чорт і<br />
Я присягаюсь, що зроблю.<br />
Мавка І<br />
Так слухай! Вірю... що не зрадиш<br />
А коли зрадиш — не прощу.<br />
Тебе зненавиджу навіки.<br />
Святим хрестом перехрещу.<br />
Чорт І<br />
Рука!<br />
Мавка І<br />
Руки мені не треба,—<br />
Дай тільки слово.<br />
Чорт І<br />
Я даю.<br />
Мавка І<br />
Тож я скажу тобі всю правду<br />
Чорт І<br />
Скажи...<br />
Мавка І<br />
Я легіня люблю!..<br />
Чорт І<br />
Я так і знав!.. Я так і думав.<br />
Я чув уже, але мовчав.<br />
Стояв над прірвою він вчора,-<br />
Чому він в ній не побував!<br />
Мавка І (спалахнувши)<br />
Коли б зробив ти, ні хвилини<br />
Я б тут між вами не була,<br />
Пішла б, втекла із гір в долини.<br />
Кудись до міста, до села<br />
І там би наймичкою стала<br />
Або за ґазду віддалась,<br />
Корів доїла б, жито жала,<br />
Людським би духом пройнялась.<br />
Його не смій торкнутись навіть!<br />
Коли ти... любиш — присягни!<br />
Чорт І<br />
Для тебе все зроблю на світі!<br />
Звели! Не віриш — прожени!

8 О 1 Олеок. т 2

225

Так слухай. Тут два дні живе вже<br />
Красуня — дівчина з села.<br />
Вона з цим легінем неначе<br />
Уже заручена була.<br />
Та леґінь той мене побачив<br />
І враз до неї прохолов.<br />
Вона ще дужче загорілась,<br />
Та зайнялась і в мене кров<br />
Я певна: він мене кохає..<br />
Хай він любив її в свій час,<br />
Але ніколи з-за чужого<br />
Свого б я щастя не зреклась.<br />
(В задумі).<br />
Не полюблю я вже нікого...<br />
Не зможу бути і твоя.<br />
Допоможи мені, благаю,<br />
Мене ж ти любиш, вірю я.<br />
Чорт І<br />
Вразила ти у саме серце...<br />
Я більш нічого не скажу,<br />
А як тебе люблю — побачиш:<br />
Своїм я чином докажу.<br />
Мавка І<br />
Що зробиш ти? Ти що надумав?<br />
Чорт І<br />
Колибу в цю ніч підпалю!<br />
Згорять вони удвох на попіл!<br />
О Мавко, я ж тебе люблю!<br />
Мавка І<br />
Ти збожеволів? Схаменися!<br />
Він мусить жити! Чуєш ти!?<br />
Я прокляну тебе навіки.<br />
Ти будеш сам себе клясти!<br />
Чорт І (з плачем)<br />
Не можу я... "Він мусить ж йти!., я<br />
Нам буде ж тісно на землі!..<br />
Один з нас згине... Мавко, Мавко,<br />
Ти розігнала сни мої...<br />
Мавка І<br />
Хіба я винна? Серце винне!<br />
На, вирви з тіла! Розтопчи!.<br />
Я ще нікого не любила<br />
І тільки мріяла вночі.<br />
Чорт І<br />
А я люблю тебе ще змалку,<br />
Коли ще гралась ти в піску<br />
Не признававсь тобі ніколи<br />
Бо мав я вдачу боязку<br />
Мавка І (дає знак рукою)<br />
Ідуть сюди... дивись, благаю-<br />
Йому нічого не роби...<br />
її примусь домів вернутись,<br />
Але, крий Боже, не забий.<br />
Чорт І<br />
Коли її спіткаю в лісі,<br />
Збуджу я вітер, засвищу,<br />
Зарегочу, озвусь луною,<br />
Вовчицям очі засвічу.<br />
Зжену всіх сов, сичів на неї<br />
Навію хмару кажанів.<br />
Як крейда біла, з переляку<br />
Звідсіль втече вона домів!<br />
Мавка І<br />
Ідуть... Біжи... Роби, що можеш,<br />
Хтось наближається сюди..<br />
Чорті<br />
Де будеш ти? Озвись, як крикну'<br />
Мавка І<br />
Гаразд! Я йду!.. І ти іди!<br />
Зникають<br />
Іде Іван, за ним Марійка<br />
Іван<br />
Куди й чого ти йдеш за мною?<br />
Марійка<br />
А ти куди? Ага! Мовчиш!<br />
Я хочу знати!<br />
Іван<br />
От цікава!<br />
Дивлюсь, де паша є буйніш<br />
Марійка<br />
Неправду кажеш! Так! Я знаю...<br />
Шукаєш Мавку!.. Скучив ти!..<br />
Іван<br />
А що тобі хоча б до Мавки?<br />
Чому б і Мавки не знайти?<br />
Марійка<br />
Не хочу я... Не хочу... Чуєш?<br />
Що ми заручені, забув?<br />
Мене ж ти соромом укриєш..<br />
Вже може, хтось в селі і чув!<br />
Іван<br />
Мені однаково — хай знають,<br />
Сміються, кплять,— мені дарма!<br />
Лишуся тут, на полонині<br />
...Побачу тут яка зима.<br />
Марійка<br />
Та ти тут з голоду загинеш!<br />
Взимі тут сніг, мороз, вовки..<br />
Іван<br />
Вовків, ведмедів буду бити<br />
Марійка<br />
А хліб носитимуть мавки?<br />
Іван (сердито)<br />
Не йди за мною більш! Вернися!<br />
Я ляжу спати. Чуєш? Ні?<br />
Марійка<br />
А я над прірвою тут сяду!<br />
Іван<br />
Сідай' Однаково мені!..<br />
Марійка відходить і сідає на скелі<br />
Марійка<br />
Ось я і сіла...<br />
Іван<br />
Ніг не звішуй,<br />
Ще задрімаєш і впадеш.<br />
Марійка<br />
Чи не однаково дли тебе<br />
І для твоєї Мавки теж?<br />
Іван<br />
А що батькам твоїм скажу я?<br />
Що скажуть люде на селі?<br />
Марійка<br />
Батькам скажи, що я упала,<br />
Йдучи по гірському шпилі.<br />
Іван<br />
Тобі це легко говорити...<br />
Марійка<br />
Мені це легко?! А бодай<br />
Було так легко твоїй Мавці!<br />
Іван<br />
Моєї Мавки не займай!<br />
(Лягає на траву).<br />
Марійка<br />
"Моєї Мавки..." Він це каже!<br />
А де ж недавнє щастя наше?<br />
Куди ж від сорому втекти?

Нащо ж сказав, що візьмеш ти?<br />
Зв'язався з Мавкою!.. Ганьба!<br />
І чи не краща я хіба?<br />
Чи Лісовик, чорти, потвори,<br />
Ці дикі праліси і гори<br />
Тобі миліші від села,<br />
Де зріс і ти, і я зросла?<br />
Що ж ти зробив?.. Що ж ти накоїв?<br />
Ти закохавсь чи збожеволів?<br />
Не відповість, не ворухнеться,<br />
І що йому до мого серця?..<br />
( Плаче).<br />
Із лісу вибігає Чорт І, помічає Івана й Марійку, оглядається, підбігає<br />
до Івана й, упевнившись, що він спить, ховається в куш.<br />
Чорт І<br />
Оце нагода! Він заснув.<br />
Вона над прірвою дрімає.<br />
"Сама скотилась",— і кінці<br />
Нехай хоч хто в воді шукає!<br />
Розважу Мавоньку смутну:<br />
Підкрадусь тихо і штовхну,<br />
А потім щось зроблю й йому...<br />
А потім я... її візьму.<br />
Підкрадається до Марійки і штовхає її в прірву. Чути крик і глухий гур-<br />
кіт падаючого тіла. Чорт І зникає. Мавка І вибігає з лісу й біжить<br />
на кручу<br />
Мавка І<br />
На дні! Жива вона? Розбилась?<br />
Не чути: мабуть, нежива...<br />
Це я зробила!.. Я це винна!<br />
Дало посіяне жнива!<br />
Та я хіба цього хотіла?!<br />
Ні, тут провина не моя!<br />
Так ось що він вчинив для мене!.<br />
Хіба ж йому казала я?<br />
Коли це він, то він і винний!<br />
Я тільки радила йому,<br />
Щоб він втекти її примусив.<br />
1 з себе я цей гріх зніму.<br />
(Підбігає до Івана і будить його).<br />
Вставай, вставай, нещастя сталось!<br />
Розбилась дівчина твоя...<br />
По кручі йшла і посковзнулась.<br />
Не бачила, не певна я.<br />
Іван<br />
Це, Мавко, ти? Чому ні вчора,<br />
Ні позавчора не прийшла?..<br />
Я ждав тебе, не спав до ранку...<br />
Мавка І<br />
Була ж та дівчина з села!..<br />
Іван<br />
Не прожену ж... Сама пристала...<br />
Не їсть, не п'є... Не знаю й сам,<br />
Як маю я її позбутись...<br />
Хотів сказати вже батькам...<br />
...Мені самому її шкода,<br />
Та що ж з собою я зроблю,<br />
Як не лежить вона до серця,<br />
Як іншу я уже люблю...<br />
(Пристрасно).<br />
Тебе люблю, тебе єдину!<br />
Хоч ти і мавка...<br />
Мавка І<br />
Чуєш крик?!<br />
Щось знову сталося у лісі...<br />
Кричить недурно Лісовик!<br />
Ховаймось швидше!.. Ще побачить!..<br />
Як він розсердиться — страшний.<br />
Тут я його лише боюся!<br />
Іван<br />
А він зо мною привітний!<br />
Приходить часом до колиби,<br />
Сідає, слухає пісні.<br />
То мовчки дим пускає з люльки,<br />
То гріє руки при вогні.<br />
Чути голос Лісовика.<br />
Але страшний він, як сердитий!<br />
Не стіймо краще: побіжім...<br />
Сховаймось десь. Вже чути кроки'<br />
Іван<br />
Коли ти кажеш, то й ходім<br />
Мавка І бере за руку Івана й разом зникають в ЛІСІ<br />
Виходить Лісовик<br />
ЛІСОВИК<br />
Не дозовешся з них нікого!<br />
Порозбігались... Волю дай,<br />
А потім станеться щось,— марно<br />
За ними бігай і скликай.<br />
Хтось в прірву впав. Вівця? Прохожий?<br />
Для них аби прийшла весна —<br />
Ідуть з долин, по горах ходять,<br />
Чого шукають? Хто їх зна!<br />
Чорти, мавки зникають в нетрі,<br />
В кущі ховаються від них.<br />
Без догляду овечка блудить.<br />
Зривається із скель стрімких<br />
А витягать — кому охота?<br />
В сопілки грають вівчарі,<br />
Чи вигріваються на сонці,<br />
Чи сплять кертицями' в норі<br />
Нещастя станеться — нікого!<br />
Дарма лунає стогін-крик,<br />
І гине десь в яру овечка,<br />
А винен завжди Лісовик!<br />
(Іде над прірву й приглядається)<br />
На дні щось наче червоніє.<br />
Це не вівця і не теля.<br />
Агов! Сюди! Сюди! Рятуйте!<br />
Де ж ви? Забрала б вас земля!<br />
Чорт І<br />
Я тут! Голошуся слухняно!

Кротішями<br />
Нарешті хоч один прибіг!<br />
Ти де це був? З мавками бавивсь?<br />
Чорт І<br />
Маржину я й овець стеріг!<br />
Лісовик<br />
Маржину? Знаю вашу варту —<br />
Сама гульня вам в голові<br />
Та жарти з бідними бабами,<br />
Що гриб вишукують в траві.<br />
Чорт І<br />
Лякав я в лісі дроворуба...<br />
Таку смереку він зрубав,<br />
Що ледве я аж не заплакав!<br />
Так я йому топір і вкрав!<br />
Лісовик<br />
За це хвалю, що бережеш ти<br />
Одвічні праліси й ліси<br />
А ти хіба не чув здалека,<br />
Як хтось стогнав і голосив?<br />
Чорт І<br />
Не чув нічого, присягаю<br />
Лісовик<br />
А хто лежить це... подивись<br />
Я вже старий — недобачаю,<br />
Хоч добрі очі мав колись.<br />
Чорт І<br />
Лежить там дівчина, здається.<br />
Теж не пізнаю я здаля.<br />
Лісовик<br />
І ти став бачити погано?<br />
А це "робота" не твоя?!<br />
Чого ж мовчиш? Мені дивись ти!<br />
Чим провинилася вона?<br />
Прийшла якийсь там гриб зірвати,<br />
Хіба для нас це новина?<br />
Ходім: ще, може, урятуєм.<br />
З потоку в щось візьми води...<br />
Але не гайся! Чуєш — кроки,<br />
Неначе хтось іде сюди...<br />
Швидко зникають. За хвилину, обнявшись, виходять І в а н і Мавка І.<br />
Іван<br />
Тепер вже ти моя навіки!<br />
Мавка І<br />
І ти навіки тільки мій.<br />
Цілуються.<br />
Ти тут, ти з нами вже лишишся<br />
На горах, в казці чарівній.<br />
Іван<br />
А що ж! Лишуся... хоч не знаю...<br />
Тут якось дивно в вас... не звик...<br />
Ні з ким я досі не спізнався...<br />
Мене лиш знає Лісовик.<br />
Не раз до мене він приходив,<br />
Співав, то грав, то гомонів.<br />
Його я добре уже знаю,<br />
А от не знаю ще чортів.<br />
Мавка І<br />
Не бійсь: вони тебе не займуть!<br />
Тут Лісовик — єдиний пан.<br />
Він тільки дасть наказ — і досить!<br />
Чорти ж — це пустоцвіт, бур'ян.<br />
Іван<br />
Скажи мені, але не гнівайсь,<br />
А чи не краще б нам було<br />
Спуститись в доли з полонини,<br />
В якесь містечко чи село?<br />
Мавка І<br />
А що б батьки твої сказали?<br />
А люде? Мавка на селі!<br />
Та я б там квіткою зів'яла,<br />
Посіклись крила б там мої!<br />
А тут я — наче пташка в лісі.<br />
Сама не знаю — йду, лечу...<br />
А ти хіба ще не літаєш?<br />
Як схочеш, я тебе навчу!<br />
Іван<br />
Я вже літаю! Наче крила<br />
За мною мають і несуть.<br />
Весь світ — неначе сад зелений.<br />
Усе музику якусь чуть...<br />
Це все: і крила, і музику<br />
Єдина ти мені дала.<br />
Я вже людиною не чуюсь<br />
І не вернуся до села.<br />
Мавка І<br />
Ти любиш квіти?! Я щоранку<br />
Тобі із них вінок сплету,<br />
Із рос я вставлю діаманти,<br />
Як у корону золоту.<br />
Іван<br />
Квітки люблю... Любив ще змалку.<br />
Ідеш — волошки у житах,<br />
Березка в'ється по стеблині,<br />
Будяк на стежці, як їжак...<br />
І серце аж тремтить-радіє.<br />
На волю рветься, наче птах.<br />
Само цвісти і червоніти<br />
Хотіло б маком у житах.<br />
Мавка І<br />
Я все квітками тут засію,<br />
Яких не бачив ти й не знав.<br />
Весь день на тебе, мій коханий,<br />
Вони дивитимуться з трав.<br />
І коли ти затулиш вії<br />
І ляжеш спати на траві,<br />
Вони нахиляться й розкажуть<br />
Про наші дива лісові.<br />
Іван<br />
Я насаджу на полонині<br />
Грушок, і яблук, і вишень...<br />
В сад оберну я полонину,<br />
У водограй з квіток, пісень!<br />
Сюди із долу прийдуть люде<br />
Нарвати яблук, слив та груш,<br />
Але до них потік не пустить,<br />
Підійме гриву — ані руш!<br />
Чути голоси, стогін, крики.<br />
Мавка І<br />
Ідуть сюди! Тікаймо швидше!<br />
Іван<br />
Що сталось? Чуєш: стогін, крик.<br />
Мавка І<br />
Пусте! Когось лякають наші.<br />
Або розгнівавсь Лісовик.<br />
Іван (закохано до Мавки)<br />
Дай подивлюсь: не надивлюся.<br />
Мавка І<br />
Ходім... Помітять, доженуть...<br />
Я не казала ще нікому,<br />
Мене під суд наш віддадуть.<br />
Сховаймось в нетрі. Там тебе я<br />
Як скарб, як щастя обніму.<br />
Ці довгі коси розплету я,<br />
І це намисто я зніму.<br />
Іван якусь хвилину наче вагається, враз обнімає Мавку і удвох зникають.<br />
З кручі показується спочатку голова Лісовика, далі — двох чортів, які<br />
на руках несуть Марійку, й по хвилині всі відходять. Вертається<br />
Чорт І, сідає на галявині й починає голосно плакати.<br />
Завіса<br />
IV КАРТИНА<br />
Декорація 1-го акту. Ясна ніч, але дерево кидає тінь на колибу, на місце<br />
де спить Іван. На галявині перед лісом танцюють і співають мавки<br />
їх оточують різні лісові духи, часом беручи участь у танку. Чотири потвори<br />
грають на сопілку, трембіту й флояри.<br />
Хоррусалок<br />
Ти до мене, ти до мене не ходи,<br />
Куций,коротенький.<br />
Бо до мене, бо до мене листи пише<br />
Високий, тоненький<br />
Ти на мене, ти на мене<br />
Не дивись,<br />
Не витріщуй очі, я за тебе<br />
Не піду,<br />
Бо мі ся не хоче.<br />
Мавка X<br />
Співаймо, танцюймо до рана!<br />
Мавка V<br />
Заграйте, музики, аркана! 1<br />
Аркан.<br />
Стара потвора<br />
Чудне щось діятися стало.<br />
Одвічні діти полонини<br />
Перейняли в людей з долин<br />
Пісень, танків їх вже чимало.<br />
Своїх не знаємо неначе.<br />
Чи вже забули їх, ледачі?!<br />
Хіба старі нам не казали,<br />
Щоб від людей чимдальш тікали?<br />
Так ні! Цей жінку покохає,<br />
А та по легіню зітхає.<br />
А як дитину приведе,<br />
То немовля ні се ні те:<br />
Летів би дух на полонину,<br />
А тіло тягне у долину.

Мавка V<br />
Таке ви кажете, дідусю.<br />
Що й одповісти вам боюся.<br />
Тепер нова доба прийшла,<br />
Як хвиля з моря, принесла<br />
Нові невидані перлини,<br />
Що берегли морські глибини.<br />
Чому ж перлин цих нам не брати.<br />
Коли не в душу, так на шати?<br />
Стара потвора (розсердившись)<br />
Бач, серед нас найшлась яка!<br />
Навчись держати язика,<br />
Щоб прикусити, маєш зуби?<br />
Така вівця й отару згубить!<br />
Мавка V<br />
Всі зуби маю! Подивіться...<br />
(Лащиться).<br />
Та вже не сердіться, всміхніться!<br />
Стара потвора<br />
Та вже не серджусь: веселіться...<br />
Мавка X<br />
Ой місяцю-князю, і ви, зіроньки,<br />
Світіть нам, дивіться на наші танки.<br />
Свої хороводи водіть до світанку,<br />
А ми затанцюєм свою полонянку 1<br />
Фантастичний танець<br />
Музика І<br />
Та згляньтесь на нас: ми вже духу не маєм.<br />
Від самого вечора граєм та граєм.<br />
Мавка И<br />
Ідіть відпочиньте, аж вийшов з вас дух.

Танець.<br />
Мавка К<br />
Під буком столітнім трава, як той пух.<br />
Музики виходять.<br />
Русалка<br />
Хто хоче купатись, ходімте зо мною.<br />
По танцю мій звик освіжитись водою.<br />
Лебідками білими будем пливти...<br />
Мавка У<br />
Аби не дізнались потвори-чорти<br />
Мавка А<br />
У них є своя, більш цікава робота<br />
Без нас подадуться вони до болота.<br />
Більшість мавок по одній зникаюіь. Чорта, шо і шили в гурті, помітивши<br />
зникаючих мавок і переморгнувшись, подаються крадькома за ними<br />
Декілька мавок залишилося<br />
Мавка С<br />
Як любо жити на землі,<br />
І щедрі як дари її!<br />
Мавка К<br />
Чом ці щедроти не розлиті<br />
По всій землі, по цілім світі?<br />
Мавка С<br />
Щасливі ми на полонині,<br />
А скільки сліз тече в долині!<br />
Мавка О<br />
Нащо цей смуток? Срібна ніч<br />
Стає щохвилі чарівніш!<br />
Ходімте квітів нарвемо,<br />
Віночки файні сплетемо.<br />
Мавка С<br />
З дзвіночків буде мій віночок.<br />
Мавка О<br />
Мій з золотих кульбаб, з волошок.

Скажи, де папороть цвіте?<br />
І з неї хто вінок сплете?<br />
Мавка С (показує рукою)<br />
Я бачу квітку золоту,<br />
І перша я вінок сплету.<br />
Біжить, її з криками доганяють інші мавки.

Молодий чортик II (переслідуючи молоду<br />
мавку)<br />
Та ти сховайся на той світ,<br />
А я впізнаю враз твій слід.<br />
Молода мавка (спиняється, суворо)<br />
Чого чіпляєшся до мене?<br />
Чорт II<br />
Люблю тебе, люблю шалено!<br />
Молода мавка<br />
Ах, дай мені, нарешті, спокій!<br />
Чорт II<br />
Такій красуні чорноокій?<br />
Ніколи! Я на все поб'юсь!<br />
Побачиш — пізно або рано,<br />
А будеш ти моя кохана!<br />
Молода мавка<br />
Хто? Я? Не діждешся, хвалько!<br />
Он на губах ще молоко!<br />
Брудний, негарний, неохайний...<br />
Мій любий буде файний-файний!<br />
Чорт II<br />
"Брудний!.." В болоті б побула,<br />
З намулу жаб повиганяла —<br />
Ото б лілеєю цвіла<br />
Та білим цвітом чарувала!<br />
Мені накаже Водяник:<br />
"Загнати жаб в кінець болота,<br />
Хоч спокій матиму від них!"<br />
Гадаєш, чиста ця робота?<br />
Чи станеш до потоку йти,<br />
Як знаєш, що так близько ти?!<br />
Ну і біжиш брудний, огидний.<br />
Мовляв: простить близький хтось й рідний.<br />
Молода мавка<br />
А я хіба тобі рідня?<br />
...А може, вже... кохаю я.<br />
Чорт II<br />
Ого! Не знав я... Ха-ха-ха!<br />
Й ти любиш, може, пастуха?<br />
Таж він закоханий у другу...<br />
І, посковзнувшись, впав у тугу.<br />
Іван виходить з колиби, взявшись за голову, наче вона йому болить,<br />
і сідає, замислившись, на колоді під колибою.<br />
Мавка Л<br />
Вівчар прокинувся, мовчи!<br />
Сховаймось: видко і вночі.<br />
Поглянь, як він і схуд, і зблід,<br />
А цвів, згадай, як маків цвіт!<br />
(Ховаються за кущ).<br />
Іван (взявши флояру, спочатку програє мелодію,<br />
потім співає)<br />
Додому, додому,<br />
Бо я маю д' кому. (2)<br />
Бо я маю мамку.<br />
Як солодку планку.<br />
Додому, додому.<br />
Бо вже час приходить, (2)<br />
Вже тота зірниця<br />
За гори заходить.<br />
Додому, додому,<br />
Кожний ід' свойому, (2)<br />
А я, небожатко,<br />
Усе ід' чужому.

(Встає).<br />
Піду... куди, і сам не знаю...<br />
А голова болить без краю...<br />
Марійка спить,— їй все дарма —<br />
Чи я на світі, чи нема.<br />
Але для Мавки... Де вона?<br />
Що з нею е — ніхто не зна.<br />
Вона є мавка, і їй нічого:<br />
Одурить ще когось дурного,<br />
І справді, мабуть, я дурний,<br />
Мені захмаривсь світ ясний..<br />
Піду... куди... і сам не знаю,—<br />
Куди іду й чого шукаю<br />
(Поволі йде праворуч,<br />
безнадійно похиливши голову).<br />
Молода мавка (виходить з Чортом II із-за<br />
кущів )<br />
На горах тут йому немило!<br />
Щось голову йому схилило...<br />
Молодий чорт<br />
Не в тому річ — прийшла весна,—<br />
Кого кохає — сам не зна.<br />
Надвоє серце розкололось.<br />
Тому й схилився він, як колос.<br />
Молода мавка<br />
Ні, він закоханий без краю<br />
До однієї — це я знаю.<br />
Молодий чорт<br />
Багато знаєш — що й казати?<br />
Як підростеш, то будеш знати!<br />
Молода мавка<br />
Ти сам ще трохи підрости!<br />
(Пішла, розсердившись).<br />
Молодий чорт<br />
Постій! Образилася ти?!<br />
(Пішов за нею).<br />
Входять дві мавки.<br />
Мавка-подруга<br />
Розважся, сестро, не сумуй.<br />
Танок русалчин затанцюй!<br />
Ще, бачиш, місяць не погас,<br />
І зорі дивляться на нас.<br />
Лови хвилину: прийде день<br />
Не для танків, не для пісень:<br />
Маржину будем стерегти,<br />
То вишивати, то плести.<br />
Мавка І<br />
Не до танків мені, кохана..<br />
Як ніч, глибока моя рана...<br />
Як ніч, для мене цілий світ.<br />
Холодний він мені, як лід.<br />
(Кладе руку на плече подруги).<br />
Я ж не хотіла й не могла<br />
Забити дівчину з села.<br />
І як би я її убила.<br />
Коли й вона його любила!<br />
Він винен? Ні! Він вогник стрів,<br />
Що наче більш його зогрів,<br />
А на тепло душа холодна...<br />
Була така, така голодна...<br />
Усе життя цей скарб — тепло —<br />
Для нього мрією було...<br />
Та жаль прийшов і переміг<br />
Тепло, любов, красу і сміх<br />
Чужа тепер я тут і там.<br />
Розбите серце пополам,<br />
Чужу і людям, і своїм<br />
Ношу дитину я під ним.<br />
Мавка-подруга<br />
Не воруши болючих ран...<br />
Опам'ятається Іван<br />
І тут лишиться зимувати<br />
Він вже не вернеться до хати!<br />
Та і вертався б він чого?

Хоч би угледіти його...<br />
Три дні не бачу... зник кудись.<br />
Мавка-подруга<br />
Пасе десь вівці, не журись.<br />
Ось я піду й знайду...<br />
Мавка І<br />
Піди...<br />
Та принеси мені води...<br />
Подруга пішла. Вибігає Чорт І.<br />
Чорт І<br />
А я тебе давно шукаю.<br />
Спускався з гір аж до села.<br />
Казали, ніби з полонини<br />
Ти жити до людей пішла.<br />
Мавка І<br />
Куди б я звідси подалася:<br />
Змія круг серця обвилася,<br />
Темніє світ мені в очах..<br />
Я ледве встою на ногах.<br />
Чорт І<br />
Не бійсь! Це пройде, це — пусте!<br />
Багато ліків тут росте...<br />
Ось сядь посидь: спочинеш трошки<br />
А потім підем до ворожки,<br />
І від цілющої трави<br />
Мине біль серця й голови.<br />
Мавка І<br />
Він не мине, не перестане,<br />
Аж доки журиться коханий.<br />
Цілющий лік — це він один,<br />
Хоч вже мене не гоїть він...<br />
...А чи я тобі казала,<br />
А чи ти від мене чув,<br />
Щоб підступно із-за мене<br />
В прірву дівчину зіпхнув?<br />
Не її ти з кручі кинув —<br />
Моє серце ти розбив.<br />
Чорт І<br />
Все зроблю я знов для тебе,<br />
Бо люблю я, як любив.<br />
Мавка І<br />
Знов згадав своє кохання.<br />
(Тихо плаче).<br />
Чорт І<br />
Я сказав уже востаннє...<br />
(В задумі схилився на дерево).<br />
Мавка-подруга (прибігає й приносить кухоль<br />
з оодою)<br />
Все плачеш, журишся покинь!<br />
Напийсь води та сядь спочинь<br />
Мавка І п'є воду й сідає під деревом, збоку від<br />
колиби.<br />
Мавка І (до подруги)<br />
Ну, що?!<br />
Мавка-подруга<br />
Знайшла!!<br />
Мавка І<br />
Скажи хоч, де?!<br />
Мавка-подруга<br />
Та глянь: ось він сюди вже йде.<br />
Іван (засмучений, схиливши голову, в задумі)<br />
Ой Мавко, Мавко,<br />
Файна та мила.<br />
За що ж мою ти<br />
Дівчину вбила?<br />
Яку зробила<br />
Для тебе шкоду?<br />
Чи була заздра<br />
На твою вроду?<br />
А чи не міг я<br />
Вас двох кохати,<br />
Вдень дома бути,<br />
Вночі блукати?<br />
З ранку б до ночі<br />
Робив, що треба,<br />
Вночі на гори<br />
Йшов би до тебе.<br />
Гуляв би, бавивсь<br />
Аж до світанку,<br />
Все милував би<br />
Свою коханку.<br />
Тепер одна вже,<br />
Як крейда біла,<br />
Тому, що палко<br />
Вона любила.<br />
А друга ходить<br />
Простоволоса,<br />
З очей-волошок<br />
Збирає роси.<br />
(Підводить голову й бачить колибу).<br />
Вернувсь без стежки...<br />
Коли б заснути,<br />
Спочити серцем,<br />
Про все забути.<br />
Мавка-подруга<br />
Чого блукаєш десь марою?<br />
Іван<br />
Я не знайду ніде спокою.<br />
Удень ходжу я на могилу,<br />
Вночі шукаю Мавку милу.<br />
Мавка-подруга<br />
Та Мавка тут ось, під вербою,<br />
Сльозами сходить за тобою.<br />
(До Чорта І).<br />
Не станьмо заважати їм:<br />
Хай поговорять вдвох, ходім.<br />
Відходять.<br />
Іван, наче опам'ятавшись і помітивши Мавку, швидко підходить до неї<br />
Іван<br />
Це ти? Ти тут? Чого?<br />
Мавка І<br />
Питаєш!?<br />
Іван<br />
Чому засмучена?<br />
Мавка І<br />
Не знаєш?!<br />
Іван<br />
А я пустив овець, маржину,—<br />
Хай гине... з нею й я загину.<br />
Я не вернусь уже додому...<br />
Та не кажи про це нікому!..<br />
Мавка І<br />
А що ти будеш тут робити?<br />
Ти ж перестав мене любити...<br />
(В задумі).<br />
А я тут більше жить не хочу,<br />
Піду я звідси світ за очі...<br />
На інших горах чи в лісах<br />
Тебе шукатиму... в сльозах,<br />
Чи одягнуся в хустку, свитку,<br />
І, може, найме хтось покритку.<br />
Іван<br />
А тут чого б тобі не жити.<br />
Щоб на могилі вдвох тужити?<br />
Мавка І<br />
Ні, квітка, скошена удруге,<br />
Ніколи вже не розцвіте.<br />
І на її смертельну рану<br />
Цілюще зілля не росте.<br />
Іван<br />
Я хочу вмерти... Світ холодний.<br />
Коли б тепер вона жила,

А тн о весною и нім цвіла.

Я вмерти хочу... і умру я.

Мене ж зненавидів давно ти,<br />
Злочинна відьма я, мовляв...<br />
Чи тебе я колись дурила?<br />
Що мавка я — хіба не знав?<br />
Ти винний сам: чому, згадай лиш<br />
До неї став байдужий ти?<br />
Коли б я бачила, що любиш,<br />
Знайшла б я силу відійти.<br />
З корінням вирвала б ту квітку.<br />
Яка тоді лише зійшла.<br />
І може б, згодом ще гарніша<br />
В моєму серці розцвіла.

Іван<br />
Я справді став, як лід, до неї,<br />
І як я іншим стати міг,<br />
Коли залив мені всю душу<br />
Незнаний чар очей твоїх.<br />
Село, нудьга, щоденна праця,<br />
Нужда, те саме день у день.<br />
А тут твій сміх, цей праліс сонце<br />
І ночі з танців і пісень.<br />
Мавка І<br />
Чи винна я, що народилась<br />
В цім лісі мавкою на світ?<br />
Що покохала я чужого<br />
І цим зів'ялила свій цвіт?<br />
Іван<br />
Ні, Ні! Ти ще цвітеш і досі!<br />
Побите градом заросте.<br />
Всміхнись, і рани всі загоїть<br />
Твоє ж проміння золоте.<br />
Мавка І<br />
Не можу я: і сміх, і усміх —<br />
Обидва з кров'ю вже зійшли<br />
Мавка І<br />
Щоб... з сином ми самі жили.<br />
І ми... ми... житимем... тобою!.<br />
Як дуб, наш виросте синок...<br />
Не знаю де, чи в бідній хаті,<br />
Чи в лісі десь серед квіток.<br />
І коли стане він великий,<br />
Сюди повернемось ми знов,<br />
Де ти ходив, де пас отари,<br />
Де нас покинув і пішов...<br />
...Чи ще стоятиме колиба?!<br />
..Трембіту нам свою лиши,<br />
Заграє він, і я почую<br />
Знов голос рідної душі.<br />
Щоранку й вечора почую,<br />
Немов живого, голос твій,<br />
А тут білітиме, як в морі.<br />
Отара в росяній траві.<br />
Тебе лише не буде з нами..<br />
(Схилившись, наче над дитиною)<br />
..Не плач, дитиночко моя<br />
Тобі колисочку зроблю я,<br />
Схилюсь і заспіваю я:<br />
"Дрімки, дрімки, задрімай,<br />
А ти, батечку, заграй.<br />
Щоб синочок наш почув,<br />
Щоб малесенький заснув.<br />
Кличе батечко: "Бир, бир..."<br />
Біжать вівці його з гір,<br />
Біля його лягли, ситі,<br />
І заслухались трембіти.<br />
Сяє личенько твоє...<br />
Тільки мати сльози ллє...<br />
Та й вона спочити ляже,<br />
А колись про все розкаже..<br />
Дрімки, дрімоньки, бай, бай,<br />
А ти, батечку, заграй,<br />
Щоб синочок наш почув,<br />
Щоб малесенький заснув"

Спів Марійки з лісу:<br />
Помалу-малу,<br />
Вівчарю, грай,—<br />
Не врази мого<br />
Серденька вкрай.<br />
Мене сестричка<br />
В лісі згубила,<br />
Як по ягідки<br />
З нею ходила.<br />
Мавка й Іван з жахом прислухаються до пісні.<br />
Іван<br />
Ти чуєш? Чуєш? Це вона!.,<br />
її це пісня жалібна...<br />
Ходім до неї... все розкажем.<br />
І з нею поруч спати ляжем.<br />
Мавка І<br />
Не ляжу я з синком своїм...<br />
Спів з лісу: "Мене сестричка> і т. д.<br />
Іван<br />
Співає знов!.. Ходім, ходім...<br />
Бере Мавку за руку і веде її в ліс, звідки чулась пісня Марійки. Місяць<br />
на хвилину зайшов за хмару і знов вийшов.<br />
І в а н (з того місця, де вчора ліг спати, крізь сон...)<br />
Мені ні вмерти, ані жити...<br />
( Кричить).<br />
Покинь, покинь мене душити!<br />
(Схоплюється й протирає очі).<br />
0 Боже мій! Що сталось нині?!<br />
Чи все приснилося мені?<br />
1 де ж це я? На полонині?!<br />
Марійка вмерла? Вмерла!! Ні!<br />
(Кричить).<br />
Гей, Мавко, Мавко! Зле мені!<br />
Здалеку озивається луна.<br />
Завіса<br />
1941