Ніч на полонині
Ніч на полонині
НІЧ НА ПОЛОНИНІ<br /> Драматична поема на 4 картини
ДІЙОВІ ОСОБИ:<br /> Іван — молодий вівчар.<br /> Марійка — його наречена.<br /> Мавка І — гірська красуня.<br /> Степан — колишній вівчар.<br /> Лісовик.<br /> Лісовий чорт І, закоханий у Мавку-красуню.
Мавки, чорти й інші лісові потвори.
І КАРТИНА<br /> Полонинська галява. Колиба. Зрідка дерева, що переходять в праліс.<br /> Поволі вечоріє.<br /> Іван і Степан сидять на колоді під колибою.<br /> Степан<br /> Так я піду... Навідаюсь колись ще...<br /> Не так вже йдеться, як колись.<br /> Та й далечінь... коли б це ближче,<br /> Хоч і щодня б удвох зійшлись...<br /> Це будеш вперше ночувати<br /> На полонині? Страшно? Ні?<br /> Воно, хто звик лише до хати,<br /> Тому не дуже...<br /> Іван<br /> Це мені?<br /> Я не боюсь нічого в СВІТІГ<br /> Вола на ребра покладу,<br /> А як заграю на трембіті...<br /> Встають. Іван бере його за руку<br /> Степан<br /> Ось ти який!.. Ну, я піду.<br /> Іван<br /> Постійте, діду... Ви казали,<br /> Що тридцять років пасли тут.<br /> Якісь там випадки бували?<br /> Опришки, може? Хай ідуть!<br /> Для них у мене стане бука,<br /> А в стайні є ще й інша штука!..<br /> Степан<br /> Не про опришків в мене річ...<br /> Я б розказаві та швидко ніч.<br /> Іван<br /> Ану, кажіть.<br /> Степан<br /> Та пізно, сину...<br /> Ти вперше бачиш полонину...<br /> Тут дива творяться такі,<br /> Що, може, скажеш ти: "Байки!"<br /> ...Там, в долах, люде...<br /> скрізь церкви.<br /> Ну, все нечисте й подалося<br /> На гори, в праліс, до трави<br /> І тут осіло й розвелося...<br /> От люде кажуть, може, й ти:<br /> "Перевелися вже чорти",—<br /> А це не так! Нечиста сила<br /> Всі полонини полонила!<br /> І варт вночі лиш не заснути —<br /> Все будеш бачити і чути.<br /> І я не вірив, та на горах<br /> Переконавсь я сам в потворах.<br /> Іван<br /> Ну, що ж ви бачили? Скажіть.<br /> Степан<br /> Сказав би я, та час біжить,<br /> А йти далеко ще додому.<br /> Мені не те, що молодому...
Ну, та сідай... хоч пам'ять вже<br /> Не всі пригоди береже.<br /> Сідають.<br /> Іван<br /> Але скажіть... Наставлю вуха.<br /> Степан<br /> Та ти не смійсь... сиди та слухай.<br /> Давно колись на полонину<br /> Пригнав уперше я маржину '<br /> Не спалось... боязно вночі...<br /> Сміялись десь в лісах сичі,<br /> Літали чорні кажани...<br /> Ну, сумно так, як восени...<br /> Та місяць враз осяяв ніч,<br /> 1 стало якось веселіш.<br /> Підвівся я... Дивлюсь: здаля<br /> Заворушилося гілля.<br /> Хоч вітру не було й малого!<br /> Чекаю: що то буде з того?<br /> Аж зирк! Дивлюсь: із-за кущів<br /> Чугайстер вискочив і сів!<br /> Кругом оглянувся з пенька,<br /> А в його мавчина рука!<br /> Раз-лва вкусив її і втік,—<br /> Лиш залунав по лісі сміх.<br /> Я не злякався, встав, пішов<br /> І на пеньку побачив кров.<br /> І кожна, бачу я, краплина<br /> Горить, як в день ясний калина.<br /> Вернувся я, сховавсь і жду:<br /> Кортить побачити біду!<br /> Дивлюсь: дві сарни з лісу: скік!<br /> (Чому я кріс не взяв на їх?)<br /> Став приглядатись: що таке?!<br /> Дві мавки плачуть: ме-ке-ке!<br /> А потім сіли на гілки<br /> І загойдалися мавки.<br /> Зачаїв духа... Враз з кущів<br /> Аж троє вибігло чортів!<br /> 1 зараз битись! Галас, крик!..<br /> Коли виходить Лісовик:<br /> "Ви що це робите, чорти?<br /> Отак самих вас і пусти!<br /> Щоб зараз в нетрі, у куші,<br /> А то дістанете лящі! '"<br /> Втекли вони... і галас стих.<br /> Стоїть, замисливсь Лісовик.<br /> Зненацька я поворухнувсь...<br /> А він у кума обернувсь...<br /> Я встав, питаю: "Хто тут є?"<br /> А він: "Я, серденько моє,<br /> Тебе шукаю цілу ніч...<br /> Тут вдвох нам буде веселіш..."<br /> А я йому: "Іди здоров,<br /> А то чиясь проллється кров!"<br /> І що ж? Як в землю проваливсь!<br /> А я гарненько помоливсь,<br /> Ще чарку випив і заснув...<br /> І вже не бачив і не чув...<br /> Що скажеш, легіню, на те?<br /> Ага! Замислився...<br /> Іван<br /> Пусте!<br /> Коли надміру хтось нап'ється,<br /> 1 не таке ще приверзеться.<br /> Степан<br /> Та кварту вихилиш, бува,<br /> А в мене свіжа голова!..<br /> Ну, вже піду я, а в неділю<br /> Пришлю тобі сорочку білу,—<br /> Сюди Марічка буде йти,<br /> Щось батьку має принести,<br /> Він тут, за милю навпростець,<br /> Отак, як ти, пасе овець.<br /> Зайди колись до нього й ти...
Іван<br /> Отару треба стерегти...<br /> ...Та й не люблюся я йому...<br /> Степан<br /> Та я вже знаю і чому...<br /> Марійка винна!.. Не вчащай!<br /> Або сватів вже посилай!..<br /> Колись я дівчину пізнав...<br /> Не став ловити довго гав!<br /> За тиждень щось і шлюб взяли.<br /> Не ті часи колись були!<br /> Іван<br /> За мене він би не віддав,—<br /> Я б старостів сю мить послав!<br /> У його ґазда у думках,<br /> Воли у ярмах, у возах.<br /> На луках коней табуни,<br /> А в мене — подрані штани.<br /> Степан<br /> А приклад ти бери від газд:<br /> Роби, і буде все гаразд!<br /> Самому лише гультяю...<br /> Іван<br /> Чи я гуляю? Не роблю?..<br /> Степан<br /> Та я про тебе не кажу...<br /> Ну, так, нарешті, побіжу.<br /> Бувай здоровий!.. Боже мій,<br /> Заговоривсь, а шлях який!<br /> Смеркає... Треба поспішати.<br /> Іван<br /> Загляньте там колись до хати.<br /> Скажіть, щоб кухлика дали.<br /> Бо вже мого чорти взяли.<br /> Також не щедро в мене з сіллю.<br /> Степан<br /> Марійка прийде у неділю,—<br /> Що потребуєш, те усе<br /> Тобі Марійка й принесе.<br /> Іван<br /> Та ні, здається, більш нічого.<br /> Степан<br /> Піду,— бувай здоровий!<br /> Іван<br /> З Богом!<br /> Степан пішов.<br /> Іван (встає і лаштується спати)<br /> Пішов старий... Як не бувало.<br /> І якось моторошно стало...<br /> ...Це смішно: вірити в чортів,<br /> В якихсь мавок, лісовиків!<br /> Учитель в школі нам казав,<br /> Що інший світ тепер настав,<br /> Що слід по відьмах, по чортах<br /> Лишився тільки у казках...<br /> Це справді смішно... але знов<br /> Холоне наче в жилах кров...<br /> Візьму й засну на злість чортам!<br /> Та я їх всіх здолаю сам!<br /> Ух, холодно!.. Лягти б мерщій,<br /> А там і сонце, й день ясний!<br /> (Лягає).<br /> ...Марійка! Тиждень лиш мине,<br /> І прийде вгледіти мене!<br /> Пізнались ми — неповний рік,<br /> А як до неї я вже звик!<br /> Ввесь день летять думки мої:<br /> Коли б угледіти її!<br /> А вечір прийде — і вона<br /> Цвіте мені вже, як весна!<br /> Не наговоримось, а час<br /> Летить потоком мимо нас.
Уже й світає... Вже б піти,<br /> Хоч на хвилиночку лягти!<br /> Не встиг заснути, задрімати,<br /> А двері: рип! Хтось вийшов з хати...<br /> Корова "му", реве бугай,<br /> І вже над вухом: "Гей, вставай!<br /> Жени корів на водопій!"<br /> А спати, спати... Боже мій!<br /> Важка, як камінь, голова,<br /> А в вухах ще бринять слова:<br /> "Так знову ввечері, в садку..."<br /> Лягти, заснути в холодку,—<br /> А тут: рубай, копай, носи<br /> Або траву чи хліб коси...<br /> Ех, швидше, літечко, мини!<br /> А там і шлюб вже восени!<br /> (Засинає).<br /> Ніш.пін місяць і посріблив ніч. Дві мавки з сміхом вибігають<br /> з лісу.<br /> Мавка II<br /> А я кажу йому: "З надії<br /> Хіба що дурень багатіє!"<br /> Мавка І<br /> У нас, ти чула, новина?<br /> Мавка II<br /> Дивлюсь: яка ти чарівна!..<br /> Мавка І<br /> Лиши! Нащо мені краса<br /> На полонинах та в лісах!?<br /> Для кого тут мені цвісти.<br /> Коли в лісах самі чорти?..<br /> Кого любить? Лісовика?<br /> Старого лисого пенька?..<br /> Коли б був леґінь молодий,<br /> Ясний, як ранок золотий!<br /> Коли б я віри пойняла.<br /> Йому б все серце віддала!<br /> Мавка II<br /> За чим же стало? Зараз час,<br /> Як саме легіні у нас<br /> Пасуть маржину. Вибирай<br /> Якого хочеш і кохай!<br /> Мавка І<br /> Коли б я віри пойняла...<br /> (Задумливо).<br /> Думки їх линуть до села...<br /> Один жонатий, діти має,<br /> А другий дівчину кохає.<br /> А я... хотіла б я такого.<br /> Щоб не любив він ще нікого.<br /> Мавка II<br /> Постій! Дивись: хтось там лежить...<br /> Ану, підкрадьмось: певно, спить.<br /> Мавка І<br /> Піди, та тихо, не збуди...<br /> Поза колибою зайди...<br /> Мавка II підкрадається й показує знаками, що леґінь спить.<br /> Мавка II<br /> Він спить... ходи! А глянь, який!<br /> Ой, файний, дужий, молодий!<br /> Мавка І (підійшовши)<br /> Він має, може, двадцять літ.<br /> Мавка II<br /> А як цвіте! Як маків цвіт!<br /> М а в к а І<br /> Він усміхається у сні.<br /> Мавка II<br /> Радіє він своїй весні.
Мавка І<br /> А може, дівчина з села<br /> І тут у сні його знайшла!<br /> Мавка II<br /> Уже і дівчина! Чому<br /> Вона приснилася б йому?<br /> Давай-но збудимо його!<br /> Мавка І<br /> Ти збожеволіла?<br /> Мавка II<br /> Чого? А я збуджу!<br /> Мавка І<br /> А я втечу!<br /> Мавка II<br /> Постій. Я зараз закричу.<br /> Перелякається: "Що є!?"<br /> "Нічого, серденько моє!<br /> Це ми побачили — хтось спить,<br /> Ну, і злякалися..." Та цить!<br /> С Кричить).<br /> Ай-ай, рятуйте!<br /> Іван (прокинувшись)<br /> Хто тут є?<br /> Мавка II<br /> Це ми тут, серденько моє!..<br /> Іван<br /> Хто ви? Опришки"? Ні, жінки...<br /> Мавка II<br /> Ми, правду кажучи, мавки.<br /> Іван<br /> Мавки? Потвори лісові?<br /> На горах привиди живі?<br /> Мавка II<br /> Потвори? Привиди? Чи ми.<br /> Як ти, не дихаєм грудьми?<br /> Іван<br /> Чому ж ховаєтесь ви всі<br /> На гори ці або в ліси?<br /> Мавка II<br /> Нас породили матері<br /> То в лісі десь, то на горі,<br /> Тому в долині, на селі,<br /> Ми ходим, наче не свої.<br /> У нас тече мандрівна кров:<br /> Кудись би їхав все чи йшов,<br /> В хатах нам тісно, душить дах...<br /> Мавка І<br /> Ми зір шукаєм по ночах...<br /> Мавка II<br /> Не дорівнятись всім свічка'м,<br /> Коли засвітить місяць нам,<br /> Осяє гори і ліси,—<br /> Такої в вас нема краси.<br /> Іван<br /> Цей місяць світить і у нас,<br /> Та міцно ми спимо в той час.<br /> Чим більш працюєш, тим міцніш<br /> По праці втомлений і спиш.<br /> А ви, здається, вдень спите.<br /> Мавка І<br /> Це вдень, коли усе цвіте,<br /> Коли шумить потік пісень?<br /> Хто ж буде спати в Божий день?<br /> Іван<br /> То все в вас робиться само?<br /> Мавка І<br /> Ми праліс цей стережемо.<br /> Мавка II<br /> Лякаєм злодіїв з долин.<br /> Щоб щось не вкрали з полонин,<br /> Каміння зносим на стежки,<br /> Трембіти робимо, ріжки...<br /> Мавка І<br /> Та вишиваєм сорочки.<br /> Іван<br /> Не чув... Але кому і чим?<br /> Мавка І<br /> Усі промінням золотим!<br /> Іван<br /> А що коштує? Я б купив,<br /> Та хто б і вишив, і пошив?<br /> Мавка І<br /> Хоч би і я. Зроблю як слід...<br /> Здивуєш нею цілий світ.<br /> На ній волошки й нагідки<br /> Цвістимуть, як живі квітки.<br /> Іван<br /> Гаразд! А скільки візьмеш ти?<br /> Мавка І<br /> Рахунок встигнемо звести...<br /> Іван<br /> Одначе, скільки?<br /> Мавка І<br /> Не скажу.<br /> Коли пошию, покажу,<br /> А ти побачиш — скажеш сам.<br /> І в а п<br /> Але багато я не дам!<br /> Мавка І<br /> Та де багато?! Не турбуйсь.<br /> Лише зо мною... поцілуйсь.<br /> ( Сміється).<br /> Іван замислився.<br /> Голос Лісовика<br /> Порозбігались! На місця!<br /> Он в яр скотилася вівця.<br /> Хто витягатиме її?<br /> Сам я? А слуги де мої?<br /> Нероби! Зараз на місця!<br /> Щоб зараз тут була вівця!<br /> Мавка II<br /> Біжім. Це кличе Лісовик,<br /> А жартувати він не звик!..<br /> Мавка І<br /> Ходім!<br /> (До Івана).<br /> Прощай! Не май журби:<br /> Я все, я все зроблю тобі...<br /> Не жди ні лиха, ні напасті,<br /> Сама я буду вівці пасти,<br /> На кращу пашу пожену,<br /> Вовків, ведмедя оджену.<br /> Не задрімаю й на хвилину,<br /> Догляну кожну, як дитину,<br /> І кришталевою водою<br /> Щодня отароньку напою.<br /> Іван<br /> Спасибі, Мавко, а сюди<br /> Колись, як схочеться, прийди.<br /> Мавка І<br /> Щоб я прийшла, прохаєш ти?..<br /> І як змогла б я не прийти?!<br /> Голос Лісовика<br /> Куди пропали?! На гульні!<br /> Овечка, чуєте, на дні!
Не витягатиму вам я!..<br /> У вас все в головах гульня!<br /> Мавка II<br /> Біжім, розсердиться старий!<br /> Все перекине догори,<br /> Прокрадьмось яром до вівці,<br /> І будуть всі в воді кінці.<br /> Мавка І<br /> Прощай! Засни, а хтось за мить<br /> В твій сон на крилах прилетить.<br /> Мавки зникають.<br /> Іван<br /> Оце тобі і полонина!<br /> Незнаних див самих країна!<br /> ...Так, це мавки! Ну й чарівні!<br /> І в снах не снилося мені!<br /> ...А що, як котрусь полюблю<br /> І кину дівчину свою?<br /> ...Вона б зів'яла, як трава...<br /> Засну: болить щось голова...<br /> ...Любити мавку?! Це є гріх.<br /> Сидить нечиста сила в них!<br /> ...Сорочку вишиє сама...<br /> Ну що ж, носитиму — дарма!<br /> А може, й це великий гріх?..<br /> Спитати треба у старих.<br /> ...Ох Мавко, Мавко, не заснути —<br /> Влила у серце ти отрути.<br /> (Перевертається на другий бік).<br /> Голос Лісовика<br /> Порозбігались! Ні душі.<br /> Всі пообшукую кущі.<br /> Дуби, смереки потрощу,<br /> А так цього не залишу!<br /> Завіса
II КАРТИНА
Вечір. Декорація 1-ї дії. На колоді під колибою сидить Івані грає на<br /> флоярі '. Далі співає:<br /> Діброво зелена,<br /> В три ряди саджена...<br /> Ой ду-ду, дуду, ду-ду і т. д.<br /> Потім грає знову мелодію тієї самої пісні. Із-за кущів виглядає<br /> Марійка, всміхається і починає обережно збоку підкрадатись до<br /> Івана. За хвилину підбігає й лякає парубка.<br /> Марійка<br /> Агов! Злякавсь? Не ждав мене?<br /> А я здаля тебе пізнала,<br /> Коли, як срібло чарівне,<br /> Твоя флояра заспівала.<br /> Чого ж... неначе ти... смутний?<br /> Не звик до гір? Ти звик до хати!<br /> Та тут самому страшно й спати:<br /> Опришки, кажуть, люд страшний!<br /> Іван<br /> Які опришки?! Це колись<br /> В гірських лісах жили опришки,<br /> Ще, може, десь і є їх лишки,<br /> А тут вони перевелись.<br /> Марійка<br /> А я для тебе принесла<br /> Сорочку, глечик, солонину.<br /> (Виймає з тобівки й передає).<br /> Ну, відпочину тут хвилину,<br /> Але завидна щоб дійшла.<br /> Іван<br /> Сідай, спочинь, та не барись!<br /> Бо сонце, бачиш, вже сідає.<br /> На полонині все буває...<br /> Чорти тут, кажуть, завелись.<br /> Марійка<br /> То ти, дивись, хоч проведи!..
Іван<br /> Чого там? Дійдеш і сама ти.<br /> Марійка<br /> Чи, може, тут... заночувати!<br /> Іван<br /> Чорти приходять і сюди!<br /> ...Учора був тут Лісовик.<br /> Старий... Сучки по цілім тілі...<br /> Від моху весь позеленілий,<br /> Ну я, звичайно, в галас-крик!..<br /> А він всміхнувсь... по голові<br /> Провів шкарублою рукою.<br /> Із тикви напоїв водою<br /> І сів спочити на траві.<br /> І поточились балачки<br /> Про вівці, кози, про маржину...<br /> Він береже всю полонину!<br /> Нехай пасе і овечки.<br /> Марійка<br /> Ой лишенько! Та коли б я<br /> Лісовика оце зустріла,—<br /> Та з переляку б я зомліла!<br /> Та я б... Ой матінко моя!<br /> Іван<br /> Мавки живуть тут... Я мавок<br /> Ну, ось і стільки не боюся!..<br /> Вони сміються, й я сміюся,<br /> І плетемо гуртом вінок.<br /> Марійка<br /> Мавки — відьми. Мавок ти бійсь!<br /> Мавкам не вір ти: заморочуть,<br /> Заманять в нетрі, залоскочуть...<br /> Ти з ними не жартуй, не смійсь!<br /> Іван<br /> Ой файні, файні ті мавки!<br /> Хоч, може, й чортове насіння...<br /> Марійка (ображено)<br /> А в нас же восени весілля!<br /> Уже пошили й рушники...<br /> (Утирає сльози).<br /> І в а її<br /> От так! Вже й сльози... та чого?<br /> На зиму ж тут не залишуся!<br /> Вернусь додому й оженюся.<br /> Марійка<br /> Не край ти серденька мого!..<br /> ( Рішуче).<br /> Гаразд! Я звідси не піду!<br /> Хай Лісовик, чорти приходять.<br /> Нехай мавки тебе тут зводять,<br /> Нехай спіткаю тут біду,—<br /> Мені однаково,— лишусь!<br /> (Кидає тобівку набік).<br /> О, кепсько прийдеться комусь!<br /> Іван<br /> Та н жартую! Проведу<br /> Аж до колиби... Я нічого<br /> Тут не боюсь... А Лісового —<br /> Та я круг пальця обведу!<br /> Марійка<br /> Я не піду! Уже сказала!<br /> Візьму й просиджу цілу ніч!<br /> Для тебе ж буде... веселіш!<br /> Чи краще... з Мавкою?! Вгадала<br /> І в а. н<br /> Я спатиму... мені дарма,<br /> Сиди хоч цілу весну й літо...<br /> (Залякуючи).<br /> Тут сич кричить несамовито,<br /> А навкруги — така пітьма!..<br /> Марійка<br /> Нічого! Ватру розкладу<br /> І сяду грітись біля неї.<br /> Іван<br /> Не знаєш Мавки ти тієї:<br /> Як відьма, зла...<br /> Марійка<br /> Я не піду!<br /> А завтра вранці побіжу<br /> І розкажу, що ти з мавками,<br /> З Лісовиком самим, з чортами<br /> Збратався тут... Я все скажу.<br /> І ось побачиш! Заберуть<br /> Тебе додому з полонини.<br /> А до овець і до маржипи<br /> Вже не такого приведуть.<br /> Іван<br /> Дарма! Розказуй, спи, сиди<br /> Чи грійсь до ранку біля ватри,<br /> Побачиш, що усе це жарти...<br /> Це ж смішно!.. Хто б прийшов сюди?!<br /> Марійка<br /> Побачу!.. Ну, часу не гай,<br /> Іди ламай, збирай галуззя!<br /> Іван<br /> Нащо це все?! Яке безглуздя!<br /> Марійка<br /> Безглуздя, кажеш? Що ж, нехай!<br /> (Біжить, збирає й приносить галуззя).<br /> Ну, запали: сухе гілля!<br /> Іван<br /> Знайшла опришка-палія!<br /> (Неохоче запалює).<br /> Марійка підкидає хмиз, сідає біля ватри й замислюється.<br /> Марійка<br /> Коли ж весілля наше буде?<br /> Казав: неначе восени...<br /> Уже мене питають люде...<br /> Іван<br /> Чом так цікавляться вони?<br /> Яке їм діло? Може, краще<br /> Про себе дбали б, не про нас.<br /> Ще маєм ми з тобою час.<br /> Марійка<br /> Але минає він пропаще...<br /> Вже я сиджу в очах батькам:<br /> Сімнадцять буде...<br /> Іван<br /> Знаю сам:<br /> В батьків недобре довго жити...<br /> Та треба грошей заробити,<br /> Загосподаритись як-будь,<br /> А то і кури заклюють!<br /> Марійка<br /> Не бійся: будем працювати<br /> 1 вдвох приносити до хати.<br /> Іван<br /> Ой, спати хочеться... засну...<br /> Марійка<br /> Ти будеш спать в цю ніч ясну?<br /> Іван<br /> Лягай і ти, а завтра рано<br /> Ще' до схід сонця вдвох і встанем.<br /> Марійка<br /> Ти спи. Заснулось би й мені.<br /> Щоб щастя вгледіть хоч у сні...<br /> ...Прийди! Хоч стан мій обійми...<br /> На полонині тільки ми.<br /> Немає духу тут живого...<br /> Ти ж не боявсь колись нікого!<br /> Мене прилюдно обнімав...<br /> Ні, іншим ти до мене став!..<br /> Ще тільки тиждень проминув,<br /> А ти мене вже і забув.<br /> Іван<br /> Покинь! Одружимось колись.<br /> Аби крейцари 1 завелись!..<br /> Марійка<br /> Це вийшла б заміж!.. Та за день<br /> Ти б іншій вже співав пісень!..<br /> ( Плаче).<br /> Іван<br /> Засну вже... Плачеш ти дарма.<br /> Марійка<br /> Ну що ж... і я засну... сама.<br /> (Встає, забирає одежу<br /> й лягає біля ватри).<br /> Збоку виходить Мавка І.<br /> Мавка І<br /> Як тихо й любо навкруги!<br /> В промінні місячнім, як в морі.<br /> Втонули ниви, і луги,<br /> І темні праліси, і гори.<br /> Безмежна тиша на землі,<br /> А щастя ллються цілі зливи...<br /> Бери і пий! Квітки мої.<br /> Цвітіть і дихайте, щасливі!<br /> ...Нащо гримлять страшні громи.<br /> Зелений ліс ламають бурі,<br /> Чому не можемо ми всі<br /> Забути ночі й дні похмурі?<br /> Чому схиляється трава,<br /> І жовкне лист, і сон минає,—<br /> Чому це туга світова<br /> 1 Гроші.<br /> Стрілою все живе проймає?<br /> Але пливуть віки-хмарки.<br /> Несуть минуле каламутне,<br /> А в нім просвічують зірки,<br /> І дивиться ясне Майбутнє.<br /> (Підходить до Івана).<br /> Він спить... Дитинонько моя...<br /> Не буду я тебе будити...<br /> У сні тобі ввижаюсь я?!<br /> Очей мені лиш не стулити!<br /> Думки про тебе не дають...<br /> І як могла б я, бідна, спати,<br /> Як в тебе усміхи цвітуть...<br /> Мені?.. Коли б могла вгадати!..<br /> Хіба збудити?.. Не збуджу!<br /> ...Чи він зрадіє подарунку?<br /> О, щастя, щастя поцілунку!<br /> (Виймає сорочку).<br /> Ти прийдеш! Тільки покажу!<br /> (Побачивши дівчину).<br /> А це... хто?.. Дівчина з села?<br /> Невже його це наречена?..<br /> Коли б я зважитись могла!..<br /> І зважусь... Що я, навіжена!..<br /> Марійка (прокинувшись)<br /> Хто тут? Мара? Чи... Мавка, може?<br /> ( Приглядається).<br /> Так, це вона, вона! О Боже!<br /> (До Мавки).<br /> Чого ти тут? Це леґінь мій!<br /> Мавка І<br /> Він мій такий же, як і твій.<br /> Кого з нас вибере — не знати.<br /> Іван (збудившись)<br /> Хотілось би ще спати й спати.<br /> Це хто тут?<br /> (Пізнавши Мавку).<br /> Знову ти прийшла?
Мавка І<br /> Так, я сорочку принесла...<br /> ( Показує).<br /> Поглянь, чи вмію вишивати?<br /> Марійка<br /> Що ж це таке? О Божа мати!<br /> Іван<br /> Сорочка файна, як погляну...<br /> Мавка І<br /> Чи файна є — спитай кохану.<br /> Іван<br /> Горить, як золото!.. Краса —<br /> По ньому срібло, як роса.<br /> Мавка І<br /> Це сльози... плакала, як знала,<br /> Коли сорочку вишивала.<br /> Марійка<br /> Це має бути подарунок?<br /> Мавка І<br /> Не зовсім так — за поцілунок!<br /> (До Івана).<br /> Ну що ж? Цілуй!<br /> Іван<br /> Та потім, може...<br /> Марійка<br /> Ти поцілуєш? Боже, Боже!<br /> Мавка І<br /> Ще довго ждати? Я не жду<br /> І край негайно покладу!<br /> Іван потуплює очі, Мавка хвилину жде й ураз розриває<br /> й кидає сорочку<br /> Кохаєш дівчину? Так —край!<br /> ( Сміється й зникає).<br /> Іван (услід)<br /> Постій! Скажу щось... почекай!..<br /> Марійка<br /> ...Так ось та Мавка!.. Чула я...<br /> Він Мавчин!.. Матінко моя!<br /> (Плаче).<br /> її ти любиш?! Я питаю...<br /> Чого ж мовчиш ти?..<br /> Іван<br /> Сам не знаю...<br /> Завіса
III КАРТИНА<br /> Галява. Вечір. Мавки, взявшись за руки й зробивши коло, співають і<br /> роблять ритмічні рухи.<br /> Хор мавок<br /> Темніють доли. Мовчать Карпати.<br /> Стомлене сонце лягає спати.<br /> Засвітить місяць, засяють зорі,<br /> Земля потоне в сріблястім морі,<br /> І ми рибками по дну морському<br /> Блукати будем в сяйві ясному.<br /> Пахучі квіти будем зривати,<br /> Пісні з квітками в вінок сплітати.<br /> На те і зорі, на те і квіти,<br /> Щоб було мило жити на світі.<br /> Мавка І<br /> Радіють всі, а я не вмію.<br /> Як поховала єдину мрію...<br /> ...Коли б я знала, не кохала...<br /> Чому ворожки не спитала?..
Вона живе тут споконвіку,<br /> І ліків в неї на все без ліку!<br /> Поворожила б, напоїла,<br /> Вернула б міць для духу й тіла.<br /> ...Яка б щаслива я була!..<br /> І враз — ця дівчина з села!..<br /> Розбила щастя, все розбила...<br /> Про що я мріяла й любила...<br /> Все найдорожче на землі!..<br /> ...Чи мало легінів в селі?!<br /> В кресаних файних, з топірцями<br /> З палкими, буйними серцями!..<br /> ...Піти б до його... все сказати...<br /> ...Чому не стала я хоч мати?<br /> Носила б я, немов перлину,<br /> Під серцем зраненим дитину!<br /> Вибігає лісовий чорт.<br /> Чорт І<br /> Вже третій день тебе не бачу!<br /> Ганяв усюди по лісах,<br /> Водяника питав в болоті.<br /> Шукав по горах, по ярах,<br /> Ніде нема! Уже гадав я,<br /> Що подалась ти з гір в село...<br /> Я чув, що легіня якогось<br /> На гори лихо занесло!..<br /> Лякав його, а він ні вусом!<br /> Стоїть та грає на шпилі,<br /> З мавками, кажуть, розмовляє,<br /> Співає їм пісні свої.<br /> Його ти часом не стрівала?<br /> Не розмовляла з ним колись?<br /> Кому... сорочку вишивала?<br /> Мені казали.., ти дивись!
Мавка І<br /> Я і дивлюсь... не сплю, здається<br /> А що до легіня тобі? —<br /> Чи розмовляє він з мавками,<br /> Чи грає вранці на горбі?..<br /> Чорт І<br /> Мені до легіня байдуже,<br /> Та не байдужа ти мені...<br /> Ти знаєш... я ж тебе кохаю,<br /> Палаю роки, як в огні!<br /> Мавка І<br /> Чи гаснеш ти, чи ти палаєш,<br /> Це радість чи журба твоя.<br /> Чи не однаково для мене,<br /> Коли, як лід, холодна я.<br /> Чорт І<br /> Мене не любиш?<br /> Мавка І<br /> Аніскільки!..<br /> Чорт І<br /> Не станеш ти моєю?<br /> Мавка І<br /> Ні.<br /> Чорт І<br /> Поскаржусь я Лісовикові...<br /> Мавка І<br /> І це однаково мені.<br /> Чорт І<br /> Кого ж ти любиш?<br /> Мавка І<br /> Чом питаєш?<br /> Чорт І<br /> Мені не скажеш?<br /> Мавка І<br /> Мабуть, ні.<br /> Чорт І<br /> Так я довідаюсь!.. Побачиш!<br /> Ворожка скаже все мені!<br /> Мавка І<br /> То що, коли все будеш знати?<br /> За тебе заміж не піду.<br /> Не приставай... мені обрид ти...<br /> Найди десь іншу молоду.<br /> Чорт І<br /> Крім тебе, жодної не хочу...<br /> У мене в серці ти одна.<br /> Мавка І<br /> Мавок, русалок тут, як маку.<br /> Чорт І<br /> Ти лиш єдина чарівна.<br /> Мавка І<br /> Я не люблю тебе й не буду...<br /> Чом, як реп'ях, ти причепивсь?<br /> Чорт І<br /> Не бий мене... я й так побитий:<br /> Об власне щастя я розбивсь...<br /> Скажи: я все зроблю для тебе.<br /> Побачиш, як тебе люблю.<br /> Мавка І<br /> Гаразд... подумаю... Ти зробиш?<br /> Чорт і<br /> Я присягаюсь, що зроблю.<br /> Мавка І<br /> Так слухай! Вірю... що не зрадиш<br /> А коли зрадиш — не прощу.<br /> Тебе зненавиджу навіки.<br /> Святим хрестом перехрещу.<br /> Чорт І<br /> Рука!<br /> Мавка І<br /> Руки мені не треба,—<br /> Дай тільки слово.<br /> Чорт І<br /> Я даю.<br /> Мавка І<br /> Тож я скажу тобі всю правду<br /> Чорт І<br /> Скажи...<br /> Мавка І<br /> Я легіня люблю!..<br /> Чорт І<br /> Я так і знав!.. Я так і думав.<br /> Я чув уже, але мовчав.<br /> Стояв над прірвою він вчора,-<br /> Чому він в ній не побував!<br /> Мавка І (спалахнувши)<br /> Коли б зробив ти, ні хвилини<br /> Я б тут між вами не була,<br /> Пішла б, втекла із гір в долини.<br /> Кудись до міста, до села<br /> І там би наймичкою стала<br /> Або за ґазду віддалась,<br /> Корів доїла б, жито жала,<br /> Людським би духом пройнялась.<br /> Його не смій торкнутись навіть!<br /> Коли ти... любиш — присягни!<br /> Чорт І<br /> Для тебе все зроблю на світі!<br /> Звели! Не віриш — прожени!
8 О 1 Олеок. т 2
225
Так слухай. Тут два дні живе вже<br /> Красуня — дівчина з села.<br /> Вона з цим легінем неначе<br /> Уже заручена була.<br /> Та леґінь той мене побачив<br /> І враз до неї прохолов.<br /> Вона ще дужче загорілась,<br /> Та зайнялась і в мене кров<br /> Я певна: він мене кохає..<br /> Хай він любив її в свій час,<br /> Але ніколи з-за чужого<br /> Свого б я щастя не зреклась.<br /> (В задумі).<br /> Не полюблю я вже нікого...<br /> Не зможу бути і твоя.<br /> Допоможи мені, благаю,<br /> Мене ж ти любиш, вірю я.<br /> Чорт І<br /> Вразила ти у саме серце...<br /> Я більш нічого не скажу,<br /> А як тебе люблю — побачиш:<br /> Своїм я чином докажу.<br /> Мавка І<br /> Що зробиш ти? Ти що надумав?<br /> Чорт І<br /> Колибу в цю ніч підпалю!<br /> Згорять вони удвох на попіл!<br /> О Мавко, я ж тебе люблю!<br /> Мавка І<br /> Ти збожеволів? Схаменися!<br /> Він мусить жити! Чуєш ти!?<br /> Я прокляну тебе навіки.<br /> Ти будеш сам себе клясти!<br /> Чорт І (з плачем)<br /> Не можу я... "Він мусить ж йти!., я<br /> Нам буде ж тісно на землі!..<br /> Один з нас згине... Мавко, Мавко,<br /> Ти розігнала сни мої...<br /> Мавка І<br /> Хіба я винна? Серце винне!<br /> На, вирви з тіла! Розтопчи!.<br /> Я ще нікого не любила<br /> І тільки мріяла вночі.<br /> Чорт І<br /> А я люблю тебе ще змалку,<br /> Коли ще гралась ти в піску<br /> Не признававсь тобі ніколи<br /> Бо мав я вдачу боязку<br /> Мавка І (дає знак рукою)<br /> Ідуть сюди... дивись, благаю-<br /> Йому нічого не роби...<br /> її примусь домів вернутись,<br /> Але, крий Боже, не забий.<br /> Чорт І<br /> Коли її спіткаю в лісі,<br /> Збуджу я вітер, засвищу,<br /> Зарегочу, озвусь луною,<br /> Вовчицям очі засвічу.<br /> Зжену всіх сов, сичів на неї<br /> Навію хмару кажанів.<br /> Як крейда біла, з переляку<br /> Звідсіль втече вона домів!<br /> Мавка І<br /> Ідуть... Біжи... Роби, що можеш,<br /> Хтось наближається сюди..<br /> Чорті<br /> Де будеш ти? Озвись, як крикну'<br /> Мавка І<br /> Гаразд! Я йду!.. І ти іди!<br /> Зникають<br /> Іде Іван, за ним Марійка<br /> Іван<br /> Куди й чого ти йдеш за мною?<br /> Марійка<br /> А ти куди? Ага! Мовчиш!<br /> Я хочу знати!<br /> Іван<br /> От цікава!<br /> Дивлюсь, де паша є буйніш<br /> Марійка<br /> Неправду кажеш! Так! Я знаю...<br /> Шукаєш Мавку!.. Скучив ти!..<br /> Іван<br /> А що тобі хоча б до Мавки?<br /> Чому б і Мавки не знайти?<br /> Марійка<br /> Не хочу я... Не хочу... Чуєш?<br /> Що ми заручені, забув?<br /> Мене ж ти соромом укриєш..<br /> Вже може, хтось в селі і чув!<br /> Іван<br /> Мені однаково — хай знають,<br /> Сміються, кплять,— мені дарма!<br /> Лишуся тут, на полонині<br /> ...Побачу тут яка зима.<br /> Марійка<br /> Та ти тут з голоду загинеш!<br /> Взимі тут сніг, мороз, вовки..<br /> Іван<br /> Вовків, ведмедів буду бити<br /> Марійка<br /> А хліб носитимуть мавки?<br /> Іван (сердито)<br /> Не йди за мною більш! Вернися!<br /> Я ляжу спати. Чуєш? Ні?<br /> Марійка<br /> А я над прірвою тут сяду!<br /> Іван<br /> Сідай' Однаково мені!..<br /> Марійка відходить і сідає на скелі<br /> Марійка<br /> Ось я і сіла...<br /> Іван<br /> Ніг не звішуй,<br /> Ще задрімаєш і впадеш.<br /> Марійка<br /> Чи не однаково дли тебе<br /> І для твоєї Мавки теж?<br /> Іван<br /> А що батькам твоїм скажу я?<br /> Що скажуть люде на селі?<br /> Марійка<br /> Батькам скажи, що я упала,<br /> Йдучи по гірському шпилі.<br /> Іван<br /> Тобі це легко говорити...<br /> Марійка<br /> Мені це легко?! А бодай<br /> Було так легко твоїй Мавці!<br /> Іван<br /> Моєї Мавки не займай!<br /> (Лягає на траву).<br /> Марійка<br /> "Моєї Мавки..." Він це каже!<br /> А де ж недавнє щастя наше?<br /> Куди ж від сорому втекти?
Нащо ж сказав, що візьмеш ти?<br /> Зв'язався з Мавкою!.. Ганьба!<br /> І чи не краща я хіба?<br /> Чи Лісовик, чорти, потвори,<br /> Ці дикі праліси і гори<br /> Тобі миліші від села,<br /> Де зріс і ти, і я зросла?<br /> Що ж ти зробив?.. Що ж ти накоїв?<br /> Ти закохавсь чи збожеволів?<br /> Не відповість, не ворухнеться,<br /> І що йому до мого серця?..<br /> ( Плаче).<br /> Із лісу вибігає Чорт І, помічає Івана й Марійку, оглядається, підбігає<br /> до Івана й, упевнившись, що він спить, ховається в куш.<br /> Чорт І<br /> Оце нагода! Він заснув.<br /> Вона над прірвою дрімає.<br /> "Сама скотилась",— і кінці<br /> Нехай хоч хто в воді шукає!<br /> Розважу Мавоньку смутну:<br /> Підкрадусь тихо і штовхну,<br /> А потім щось зроблю й йому...<br /> А потім я... її візьму.<br /> Підкрадається до Марійки і штовхає її в прірву. Чути крик і глухий гур-<br /> кіт падаючого тіла. Чорт І зникає. Мавка І вибігає з лісу й біжить<br /> на кручу<br /> Мавка І<br /> На дні! Жива вона? Розбилась?<br /> Не чути: мабуть, нежива...<br /> Це я зробила!.. Я це винна!<br /> Дало посіяне жнива!<br /> Та я хіба цього хотіла?!<br /> Ні, тут провина не моя!<br /> Так ось що він вчинив для мене!.<br /> Хіба ж йому казала я?<br /> Коли це він, то він і винний!<br /> Я тільки радила йому,<br /> Щоб він втекти її примусив.<br /> 1 з себе я цей гріх зніму.<br /> (Підбігає до Івана і будить його).<br /> Вставай, вставай, нещастя сталось!<br /> Розбилась дівчина твоя...<br /> По кручі йшла і посковзнулась.<br /> Не бачила, не певна я.<br /> Іван<br /> Це, Мавко, ти? Чому ні вчора,<br /> Ні позавчора не прийшла?..<br /> Я ждав тебе, не спав до ранку...<br /> Мавка І<br /> Була ж та дівчина з села!..<br /> Іван<br /> Не прожену ж... Сама пристала...<br /> Не їсть, не п'є... Не знаю й сам,<br /> Як маю я її позбутись...<br /> Хотів сказати вже батькам...<br /> ...Мені самому її шкода,<br /> Та що ж з собою я зроблю,<br /> Як не лежить вона до серця,<br /> Як іншу я уже люблю...<br /> (Пристрасно).<br /> Тебе люблю, тебе єдину!<br /> Хоч ти і мавка...<br /> Мавка І<br /> Чуєш крик?!<br /> Щось знову сталося у лісі...<br /> Кричить недурно Лісовик!<br /> Ховаймось швидше!.. Ще побачить!..<br /> Як він розсердиться — страшний.<br /> Тут я його лише боюся!<br /> Іван<br /> А він зо мною привітний!<br /> Приходить часом до колиби,<br /> Сідає, слухає пісні.<br /> То мовчки дим пускає з люльки,<br /> То гріє руки при вогні.<br /> Чути голос Лісовика.<br /> Але страшний він, як сердитий!<br /> Не стіймо краще: побіжім...<br /> Сховаймось десь. Вже чути кроки'<br /> Іван<br /> Коли ти кажеш, то й ходім<br /> Мавка І бере за руку Івана й разом зникають в ЛІСІ<br /> Виходить Лісовик<br /> ЛІСОВИК<br /> Не дозовешся з них нікого!<br /> Порозбігались... Волю дай,<br /> А потім станеться щось,— марно<br /> За ними бігай і скликай.<br /> Хтось в прірву впав. Вівця? Прохожий?<br /> Для них аби прийшла весна —<br /> Ідуть з долин, по горах ходять,<br /> Чого шукають? Хто їх зна!<br /> Чорти, мавки зникають в нетрі,<br /> В кущі ховаються від них.<br /> Без догляду овечка блудить.<br /> Зривається із скель стрімких<br /> А витягать — кому охота?<br /> В сопілки грають вівчарі,<br /> Чи вигріваються на сонці,<br /> Чи сплять кертицями' в норі<br /> Нещастя станеться — нікого!<br /> Дарма лунає стогін-крик,<br /> І гине десь в яру овечка,<br /> А винен завжди Лісовик!<br /> (Іде над прірву й приглядається)<br /> На дні щось наче червоніє.<br /> Це не вівця і не теля.<br /> Агов! Сюди! Сюди! Рятуйте!<br /> Де ж ви? Забрала б вас земля!<br /> Чорт І<br /> Я тут! Голошуся слухняно!
Кротішями<br /> Нарешті хоч один прибіг!<br /> Ти де це був? З мавками бавивсь?<br /> Чорт І<br /> Маржину я й овець стеріг!<br /> Лісовик<br /> Маржину? Знаю вашу варту —<br /> Сама гульня вам в голові<br /> Та жарти з бідними бабами,<br /> Що гриб вишукують в траві.<br /> Чорт І<br /> Лякав я в лісі дроворуба...<br /> Таку смереку він зрубав,<br /> Що ледве я аж не заплакав!<br /> Так я йому топір і вкрав!<br /> Лісовик<br /> За це хвалю, що бережеш ти<br /> Одвічні праліси й ліси<br /> А ти хіба не чув здалека,<br /> Як хтось стогнав і голосив?<br /> Чорт І<br /> Не чув нічого, присягаю<br /> Лісовик<br /> А хто лежить це... подивись<br /> Я вже старий — недобачаю,<br /> Хоч добрі очі мав колись.<br /> Чорт І<br /> Лежить там дівчина, здається.<br /> Теж не пізнаю я здаля.<br /> Лісовик<br /> І ти став бачити погано?<br /> А це "робота" не твоя?!<br /> Чого ж мовчиш? Мені дивись ти!<br /> Чим провинилася вона?<br /> Прийшла якийсь там гриб зірвати,<br /> Хіба для нас це новина?<br /> Ходім: ще, може, урятуєм.<br /> З потоку в щось візьми води...<br /> Але не гайся! Чуєш — кроки,<br /> Неначе хтось іде сюди...<br /> Швидко зникають. За хвилину, обнявшись, виходять І в а н і Мавка І.<br /> Іван<br /> Тепер вже ти моя навіки!<br /> Мавка І<br /> І ти навіки тільки мій.<br /> Цілуються.<br /> Ти тут, ти з нами вже лишишся<br /> На горах, в казці чарівній.<br /> Іван<br /> А що ж! Лишуся... хоч не знаю...<br /> Тут якось дивно в вас... не звик...<br /> Ні з ким я досі не спізнався...<br /> Мене лиш знає Лісовик.<br /> Не раз до мене він приходив,<br /> Співав, то грав, то гомонів.<br /> Його я добре уже знаю,<br /> А от не знаю ще чортів.<br /> Мавка І<br /> Не бійсь: вони тебе не займуть!<br /> Тут Лісовик — єдиний пан.<br /> Він тільки дасть наказ — і досить!<br /> Чорти ж — це пустоцвіт, бур'ян.<br /> Іван<br /> Скажи мені, але не гнівайсь,<br /> А чи не краще б нам було<br /> Спуститись в доли з полонини,<br /> В якесь містечко чи село?<br /> Мавка І<br /> А що б батьки твої сказали?<br /> А люде? Мавка на селі!<br /> Та я б там квіткою зів'яла,<br /> Посіклись крила б там мої!<br /> А тут я — наче пташка в лісі.<br /> Сама не знаю — йду, лечу...<br /> А ти хіба ще не літаєш?<br /> Як схочеш, я тебе навчу!<br /> Іван<br /> Я вже літаю! Наче крила<br /> За мною мають і несуть.<br /> Весь світ — неначе сад зелений.<br /> Усе музику якусь чуть...<br /> Це все: і крила, і музику<br /> Єдина ти мені дала.<br /> Я вже людиною не чуюсь<br /> І не вернуся до села.<br /> Мавка І<br /> Ти любиш квіти?! Я щоранку<br /> Тобі із них вінок сплету,<br /> Із рос я вставлю діаманти,<br /> Як у корону золоту.<br /> Іван<br /> Квітки люблю... Любив ще змалку.<br /> Ідеш — волошки у житах,<br /> Березка в'ється по стеблині,<br /> Будяк на стежці, як їжак...<br /> І серце аж тремтить-радіє.<br /> На волю рветься, наче птах.<br /> Само цвісти і червоніти<br /> Хотіло б маком у житах.<br /> Мавка І<br /> Я все квітками тут засію,<br /> Яких не бачив ти й не знав.<br /> Весь день на тебе, мій коханий,<br /> Вони дивитимуться з трав.<br /> І коли ти затулиш вії<br /> І ляжеш спати на траві,<br /> Вони нахиляться й розкажуть<br /> Про наші дива лісові.<br /> Іван<br /> Я насаджу на полонині<br /> Грушок, і яблук, і вишень...<br /> В сад оберну я полонину,<br /> У водограй з квіток, пісень!<br /> Сюди із долу прийдуть люде<br /> Нарвати яблук, слив та груш,<br /> Але до них потік не пустить,<br /> Підійме гриву — ані руш!<br /> Чути голоси, стогін, крики.<br /> Мавка І<br /> Ідуть сюди! Тікаймо швидше!<br /> Іван<br /> Що сталось? Чуєш: стогін, крик.<br /> Мавка І<br /> Пусте! Когось лякають наші.<br /> Або розгнівавсь Лісовик.<br /> Іван (закохано до Мавки)<br /> Дай подивлюсь: не надивлюся.<br /> Мавка І<br /> Ходім... Помітять, доженуть...<br /> Я не казала ще нікому,<br /> Мене під суд наш віддадуть.<br /> Сховаймось в нетрі. Там тебе я<br /> Як скарб, як щастя обніму.<br /> Ці довгі коси розплету я,<br /> І це намисто я зніму.<br /> Іван якусь хвилину наче вагається, враз обнімає Мавку і удвох зникають.<br /> З кручі показується спочатку голова Лісовика, далі — двох чортів, які<br /> на руках несуть Марійку, й по хвилині всі відходять. Вертається<br /> Чорт І, сідає на галявині й починає голосно плакати.<br /> Завіса<br /> IV КАРТИНА<br /> Декорація 1-го акту. Ясна ніч, але дерево кидає тінь на колибу, на місце<br /> де спить Іван. На галявині перед лісом танцюють і співають мавки<br /> їх оточують різні лісові духи, часом беручи участь у танку. Чотири потвори<br /> грають на сопілку, трембіту й флояри.<br /> Хоррусалок<br /> Ти до мене, ти до мене не ходи,<br /> Куций,коротенький.<br /> Бо до мене, бо до мене листи пише<br /> Високий, тоненький<br /> Ти на мене, ти на мене<br /> Не дивись,<br /> Не витріщуй очі, я за тебе<br /> Не піду,<br /> Бо мі ся не хоче.<br /> Мавка X<br /> Співаймо, танцюймо до рана!<br /> Мавка V<br /> Заграйте, музики, аркана! 1<br /> Аркан.<br /> Стара потвора<br /> Чудне щось діятися стало.<br /> Одвічні діти полонини<br /> Перейняли в людей з долин<br /> Пісень, танків їх вже чимало.<br /> Своїх не знаємо неначе.<br /> Чи вже забули їх, ледачі?!<br /> Хіба старі нам не казали,<br /> Щоб від людей чимдальш тікали?<br /> Так ні! Цей жінку покохає,<br /> А та по легіню зітхає.<br /> А як дитину приведе,<br /> То немовля ні се ні те:<br /> Летів би дух на полонину,<br /> А тіло тягне у долину.
Мавка V<br /> Таке ви кажете, дідусю.<br /> Що й одповісти вам боюся.<br /> Тепер нова доба прийшла,<br /> Як хвиля з моря, принесла<br /> Нові невидані перлини,<br /> Що берегли морські глибини.<br /> Чому ж перлин цих нам не брати.<br /> Коли не в душу, так на шати?<br /> Стара потвора (розсердившись)<br /> Бач, серед нас найшлась яка!<br /> Навчись держати язика,<br /> Щоб прикусити, маєш зуби?<br /> Така вівця й отару згубить!<br /> Мавка V<br /> Всі зуби маю! Подивіться...<br /> (Лащиться).<br /> Та вже не сердіться, всміхніться!<br /> Стара потвора<br /> Та вже не серджусь: веселіться...<br /> Мавка X<br /> Ой місяцю-князю, і ви, зіроньки,<br /> Світіть нам, дивіться на наші танки.<br /> Свої хороводи водіть до світанку,<br /> А ми затанцюєм свою полонянку 1<br /> Фантастичний танець<br /> Музика І<br /> Та згляньтесь на нас: ми вже духу не маєм.<br /> Від самого вечора граєм та граєм.<br /> Мавка И<br /> Ідіть відпочиньте, аж вийшов з вас дух.
Танець.<br /> Мавка К<br /> Під буком столітнім трава, як той пух.<br /> Музики виходять.<br /> Русалка<br /> Хто хоче купатись, ходімте зо мною.<br /> По танцю мій звик освіжитись водою.<br /> Лебідками білими будем пливти...<br /> Мавка У<br /> Аби не дізнались потвори-чорти<br /> Мавка А<br /> У них є своя, більш цікава робота<br /> Без нас подадуться вони до болота.<br /> Більшість мавок по одній зникаюіь. Чорта, шо і шили в гурті, помітивши<br /> зникаючих мавок і переморгнувшись, подаються крадькома за ними<br /> Декілька мавок залишилося<br /> Мавка С<br /> Як любо жити на землі,<br /> І щедрі як дари її!<br /> Мавка К<br /> Чом ці щедроти не розлиті<br /> По всій землі, по цілім світі?<br /> Мавка С<br /> Щасливі ми на полонині,<br /> А скільки сліз тече в долині!<br /> Мавка О<br /> Нащо цей смуток? Срібна ніч<br /> Стає щохвилі чарівніш!<br /> Ходімте квітів нарвемо,<br /> Віночки файні сплетемо.<br /> Мавка С<br /> З дзвіночків буде мій віночок.<br /> Мавка О<br /> Мій з золотих кульбаб, з волошок.
Скажи, де папороть цвіте?<br /> І з неї хто вінок сплете?<br /> Мавка С (показує рукою)<br /> Я бачу квітку золоту,<br /> І перша я вінок сплету.<br /> Біжить, її з криками доганяють інші мавки.
Молодий чортик II (переслідуючи молоду<br /> мавку)<br /> Та ти сховайся на той світ,<br /> А я впізнаю враз твій слід.<br /> Молода мавка (спиняється, суворо)<br /> Чого чіпляєшся до мене?<br /> Чорт II<br /> Люблю тебе, люблю шалено!<br /> Молода мавка<br /> Ах, дай мені, нарешті, спокій!<br /> Чорт II<br /> Такій красуні чорноокій?<br /> Ніколи! Я на все поб'юсь!<br /> Побачиш — пізно або рано,<br /> А будеш ти моя кохана!<br /> Молода мавка<br /> Хто? Я? Не діждешся, хвалько!<br /> Он на губах ще молоко!<br /> Брудний, негарний, неохайний...<br /> Мій любий буде файний-файний!<br /> Чорт II<br /> "Брудний!.." В болоті б побула,<br /> З намулу жаб повиганяла —<br /> Ото б лілеєю цвіла<br /> Та білим цвітом чарувала!<br /> Мені накаже Водяник:<br /> "Загнати жаб в кінець болота,<br /> Хоч спокій матиму від них!"<br /> Гадаєш, чиста ця робота?<br /> Чи станеш до потоку йти,<br /> Як знаєш, що так близько ти?!<br /> Ну і біжиш брудний, огидний.<br /> Мовляв: простить близький хтось й рідний.<br /> Молода мавка<br /> А я хіба тобі рідня?<br /> ...А може, вже... кохаю я.<br /> Чорт II<br /> Ого! Не знав я... Ха-ха-ха!<br /> Й ти любиш, може, пастуха?<br /> Таж він закоханий у другу...<br /> І, посковзнувшись, впав у тугу.<br /> Іван виходить з колиби, взявшись за голову, наче вона йому болить,<br /> і сідає, замислившись, на колоді під колибою.<br /> Мавка Л<br /> Вівчар прокинувся, мовчи!<br /> Сховаймось: видко і вночі.<br /> Поглянь, як він і схуд, і зблід,<br /> А цвів, згадай, як маків цвіт!<br /> (Ховаються за кущ).<br /> Іван (взявши флояру, спочатку програє мелодію,<br /> потім співає)<br /> Додому, додому,<br /> Бо я маю д' кому. (2)<br /> Бо я маю мамку.<br /> Як солодку планку.<br /> Додому, додому.<br /> Бо вже час приходить, (2)<br /> Вже тота зірниця<br /> За гори заходить.<br /> Додому, додому,<br /> Кожний ід' свойому, (2)<br /> А я, небожатко,<br /> Усе ід' чужому.
(Встає).<br /> Піду... куди, і сам не знаю...<br /> А голова болить без краю...<br /> Марійка спить,— їй все дарма —<br /> Чи я на світі, чи нема.<br /> Але для Мавки... Де вона?<br /> Що з нею е — ніхто не зна.<br /> Вона є мавка, і їй нічого:<br /> Одурить ще когось дурного,<br /> І справді, мабуть, я дурний,<br /> Мені захмаривсь світ ясний..<br /> Піду... куди... і сам не знаю,—<br /> Куди іду й чого шукаю<br /> (Поволі йде праворуч,<br /> безнадійно похиливши голову).<br /> Молода мавка (виходить з Чортом II із-за<br /> кущів )<br /> На горах тут йому немило!<br /> Щось голову йому схилило...<br /> Молодий чорт<br /> Не в тому річ — прийшла весна,—<br /> Кого кохає — сам не зна.<br /> Надвоє серце розкололось.<br /> Тому й схилився він, як колос.<br /> Молода мавка<br /> Ні, він закоханий без краю<br /> До однієї — це я знаю.<br /> Молодий чорт<br /> Багато знаєш — що й казати?<br /> Як підростеш, то будеш знати!<br /> Молода мавка<br /> Ти сам ще трохи підрости!<br /> (Пішла, розсердившись).<br /> Молодий чорт<br /> Постій! Образилася ти?!<br /> (Пішов за нею).<br /> Входять дві мавки.<br /> Мавка-подруга<br /> Розважся, сестро, не сумуй.<br /> Танок русалчин затанцюй!<br /> Ще, бачиш, місяць не погас,<br /> І зорі дивляться на нас.<br /> Лови хвилину: прийде день<br /> Не для танків, не для пісень:<br /> Маржину будем стерегти,<br /> То вишивати, то плести.<br /> Мавка І<br /> Не до танків мені, кохана..<br /> Як ніч, глибока моя рана...<br /> Як ніч, для мене цілий світ.<br /> Холодний він мені, як лід.<br /> (Кладе руку на плече подруги).<br /> Я ж не хотіла й не могла<br /> Забити дівчину з села.<br /> І як би я її убила.<br /> Коли й вона його любила!<br /> Він винен? Ні! Він вогник стрів,<br /> Що наче більш його зогрів,<br /> А на тепло душа холодна...<br /> Була така, така голодна...<br /> Усе життя цей скарб — тепло —<br /> Для нього мрією було...<br /> Та жаль прийшов і переміг<br /> Тепло, любов, красу і сміх<br /> Чужа тепер я тут і там.<br /> Розбите серце пополам,<br /> Чужу і людям, і своїм<br /> Ношу дитину я під ним.<br /> Мавка-подруга<br /> Не воруши болючих ран...<br /> Опам'ятається Іван<br /> І тут лишиться зимувати<br /> Він вже не вернеться до хати!<br /> Та і вертався б він чого?
Хоч би угледіти його...<br /> Три дні не бачу... зник кудись.<br /> Мавка-подруга<br /> Пасе десь вівці, не журись.<br /> Ось я піду й знайду...<br /> Мавка І<br /> Піди...<br /> Та принеси мені води...<br /> Подруга пішла. Вибігає Чорт І.<br /> Чорт І<br /> А я тебе давно шукаю.<br /> Спускався з гір аж до села.<br /> Казали, ніби з полонини<br /> Ти жити до людей пішла.<br /> Мавка І<br /> Куди б я звідси подалася:<br /> Змія круг серця обвилася,<br /> Темніє світ мені в очах..<br /> Я ледве встою на ногах.<br /> Чорт І<br /> Не бійсь! Це пройде, це — пусте!<br /> Багато ліків тут росте...<br /> Ось сядь посидь: спочинеш трошки<br /> А потім підем до ворожки,<br /> І від цілющої трави<br /> Мине біль серця й голови.<br /> Мавка І<br /> Він не мине, не перестане,<br /> Аж доки журиться коханий.<br /> Цілющий лік — це він один,<br /> Хоч вже мене не гоїть він...<br /> ...А чи я тобі казала,<br /> А чи ти від мене чув,<br /> Щоб підступно із-за мене<br /> В прірву дівчину зіпхнув?<br /> Не її ти з кручі кинув —<br /> Моє серце ти розбив.<br /> Чорт І<br /> Все зроблю я знов для тебе,<br /> Бо люблю я, як любив.<br /> Мавка І<br /> Знов згадав своє кохання.<br /> (Тихо плаче).<br /> Чорт І<br /> Я сказав уже востаннє...<br /> (В задумі схилився на дерево).<br /> Мавка-подруга (прибігає й приносить кухоль<br /> з оодою)<br /> Все плачеш, журишся покинь!<br /> Напийсь води та сядь спочинь<br /> Мавка І п'є воду й сідає під деревом, збоку від<br /> колиби.<br /> Мавка І (до подруги)<br /> Ну, що?!<br /> Мавка-подруга<br /> Знайшла!!<br /> Мавка І<br /> Скажи хоч, де?!<br /> Мавка-подруга<br /> Та глянь: ось він сюди вже йде.<br /> Іван (засмучений, схиливши голову, в задумі)<br /> Ой Мавко, Мавко,<br /> Файна та мила.<br /> За що ж мою ти<br /> Дівчину вбила?<br /> Яку зробила<br /> Для тебе шкоду?<br /> Чи була заздра<br /> На твою вроду?<br /> А чи не міг я<br /> Вас двох кохати,<br /> Вдень дома бути,<br /> Вночі блукати?<br /> З ранку б до ночі<br /> Робив, що треба,<br /> Вночі на гори<br /> Йшов би до тебе.<br /> Гуляв би, бавивсь<br /> Аж до світанку,<br /> Все милував би<br /> Свою коханку.<br /> Тепер одна вже,<br /> Як крейда біла,<br /> Тому, що палко<br /> Вона любила.<br /> А друга ходить<br /> Простоволоса,<br /> З очей-волошок<br /> Збирає роси.<br /> (Підводить голову й бачить колибу).<br /> Вернувсь без стежки...<br /> Коли б заснути,<br /> Спочити серцем,<br /> Про все забути.<br /> Мавка-подруга<br /> Чого блукаєш десь марою?<br /> Іван<br /> Я не знайду ніде спокою.<br /> Удень ходжу я на могилу,<br /> Вночі шукаю Мавку милу.<br /> Мавка-подруга<br /> Та Мавка тут ось, під вербою,<br /> Сльозами сходить за тобою.<br /> (До Чорта І).<br /> Не станьмо заважати їм:<br /> Хай поговорять вдвох, ходім.<br /> Відходять.<br /> Іван, наче опам'ятавшись і помітивши Мавку, швидко підходить до неї<br /> Іван<br /> Це ти? Ти тут? Чого?<br /> Мавка І<br /> Питаєш!?<br /> Іван<br /> Чому засмучена?<br /> Мавка І<br /> Не знаєш?!<br /> Іван<br /> А я пустив овець, маржину,—<br /> Хай гине... з нею й я загину.<br /> Я не вернусь уже додому...<br /> Та не кажи про це нікому!..<br /> Мавка І<br /> А що ти будеш тут робити?<br /> Ти ж перестав мене любити...<br /> (В задумі).<br /> А я тут більше жить не хочу,<br /> Піду я звідси світ за очі...<br /> На інших горах чи в лісах<br /> Тебе шукатиму... в сльозах,<br /> Чи одягнуся в хустку, свитку,<br /> І, може, найме хтось покритку.<br /> Іван<br /> А тут чого б тобі не жити.<br /> Щоб на могилі вдвох тужити?<br /> Мавка І<br /> Ні, квітка, скошена удруге,<br /> Ніколи вже не розцвіте.<br /> І на її смертельну рану<br /> Цілюще зілля не росте.<br /> Іван<br /> Я хочу вмерти... Світ холодний.<br /> Коли б тепер вона жила,
А тн о весною и нім цвіла.
Я вмерти хочу... і умру я.
Мене ж зненавидів давно ти,<br /> Злочинна відьма я, мовляв...<br /> Чи тебе я колись дурила?<br /> Що мавка я — хіба не знав?<br /> Ти винний сам: чому, згадай лиш<br /> До неї став байдужий ти?<br /> Коли б я бачила, що любиш,<br /> Знайшла б я силу відійти.<br /> З корінням вирвала б ту квітку.<br /> Яка тоді лише зійшла.<br /> І може б, згодом ще гарніша<br /> В моєму серці розцвіла.
Іван<br /> Я справді став, як лід, до неї,<br /> І як я іншим стати міг,<br /> Коли залив мені всю душу<br /> Незнаний чар очей твоїх.<br /> Село, нудьга, щоденна праця,<br /> Нужда, те саме день у день.<br /> А тут твій сміх, цей праліс сонце<br /> І ночі з танців і пісень.<br /> Мавка І<br /> Чи винна я, що народилась<br /> В цім лісі мавкою на світ?<br /> Що покохала я чужого<br /> І цим зів'ялила свій цвіт?<br /> Іван<br /> Ні, Ні! Ти ще цвітеш і досі!<br /> Побите градом заросте.<br /> Всміхнись, і рани всі загоїть<br /> Твоє ж проміння золоте.<br /> Мавка І<br /> Не можу я: і сміх, і усміх —<br /> Обидва з кров'ю вже зійшли<br /> Мавка І<br /> Щоб... з сином ми самі жили.<br /> І ми... ми... житимем... тобою!.<br /> Як дуб, наш виросте синок...<br /> Не знаю де, чи в бідній хаті,<br /> Чи в лісі десь серед квіток.<br /> І коли стане він великий,<br /> Сюди повернемось ми знов,<br /> Де ти ходив, де пас отари,<br /> Де нас покинув і пішов...<br /> ...Чи ще стоятиме колиба?!<br /> ..Трембіту нам свою лиши,<br /> Заграє він, і я почую<br /> Знов голос рідної душі.<br /> Щоранку й вечора почую,<br /> Немов живого, голос твій,<br /> А тут білітиме, як в морі.<br /> Отара в росяній траві.<br /> Тебе лише не буде з нами..<br /> (Схилившись, наче над дитиною)<br /> ..Не плач, дитиночко моя<br /> Тобі колисочку зроблю я,<br /> Схилюсь і заспіваю я:<br /> "Дрімки, дрімки, задрімай,<br /> А ти, батечку, заграй.<br /> Щоб синочок наш почув,<br /> Щоб малесенький заснув.<br /> Кличе батечко: "Бир, бир..."<br /> Біжать вівці його з гір,<br /> Біля його лягли, ситі,<br /> І заслухались трембіти.<br /> Сяє личенько твоє...<br /> Тільки мати сльози ллє...<br /> Та й вона спочити ляже,<br /> А колись про все розкаже..<br /> Дрімки, дрімоньки, бай, бай,<br /> А ти, батечку, заграй,<br /> Щоб синочок наш почув,<br /> Щоб малесенький заснув"
Спів Марійки з лісу:<br /> Помалу-малу,<br /> Вівчарю, грай,—<br /> Не врази мого<br /> Серденька вкрай.<br /> Мене сестричка<br /> В лісі згубила,<br /> Як по ягідки<br /> З нею ходила.<br /> Мавка й Іван з жахом прислухаються до пісні.<br /> Іван<br /> Ти чуєш? Чуєш? Це вона!.,<br /> її це пісня жалібна...<br /> Ходім до неї... все розкажем.<br /> І з нею поруч спати ляжем.<br /> Мавка І<br /> Не ляжу я з синком своїм...<br /> Спів з лісу: "Мене сестричка> і т. д.<br /> Іван<br /> Співає знов!.. Ходім, ходім...<br /> Бере Мавку за руку і веде її в ліс, звідки чулась пісня Марійки. Місяць<br /> на хвилину зайшов за хмару і знов вийшов.<br /> І в а н (з того місця, де вчора ліг спати, крізь сон...)<br /> Мені ні вмерти, ані жити...<br /> ( Кричить).<br /> Покинь, покинь мене душити!<br /> (Схоплюється й протирає очі).<br /> 0 Боже мій! Що сталось нині?!<br /> Чи все приснилося мені?<br /> 1 де ж це я? На полонині?!<br /> Марійка вмерла? Вмерла!! Ні!<br /> (Кричить).<br /> Гей, Мавко, Мавко! Зле мені!<br /> Здалеку озивається луна.<br /> Завіса<br /> 1941