Ніч була ясна, я стежками біг.<br />
Стопи опікав кам'яний моріг.

Линула зоря на круті плаї,<br />
Як метелика, я впіймав її.

Під вікном твоїм я відкрив кулак,<br />
Показав зорю, мов червоний мак.

Та не вийшла ти, тільки у вікні<br />
Стала й знак дала — геть іти мені.

Я назад помчав темним путівцем,<br />
Біжучи крізь ніч, плакав я тихцем.

Я в руці стислав, наче бите скло,<br />
Мертвої зорі неживе крило

Ніч була ясна, я відкрив кулак,<br />
Ах, моя рука — мов червоний мак.