1

Сороконіжка<br />
жила за містом,<br />
у дальнім лісі,<br />
в хатинці з листя.

Вставала рано,<br />
до сходу сонця,<br />
і на роботу<br />
ішла босоніж.

Але ходити<br />
по травах росних<br />
не дуже зручно,<br />
коли ти босий:<br />
так можна нежить<br />
за мить<br />
схопить!

То що ж робити?<br />
Взуття купить!

2

І от у Київ<br />
прийшла вона.<br />
До магазину зайшла,<br />
сумна,<br />
та й каже гірко:<br />
— Нема життя!<br />
Скоріше дайте<br />
мені<br />
взуття!..

3

За мить<br />
продавець,<br />
до візитів звиклий,<br />
сороконіжці<br />
дав черевики,<br />
чоботи гарні —<br />
ходити в негоду,<br />
туфлі чудові —<br />
на всяку погоду,<br />
капці —<br />
для дому,<br />
кеди —<br />
для спорту,<br />
ще й ковзани —<br />
як кататись охота,<br />
валянки теплі —<br />
для злої зими,<br />
глибокі галоші —<br />
носить восени...

Усе придбала<br />
сороконіжка,<br />
відразу взула<br />
на кожну ніжку,<br />
розвеселилась —<br />
чи не до сліз! —<br />
і почвалала додому,<br />
в ліс,..

4

Але бідасі<br />
не стало краще,<br />
бо неуважна була,<br />
нещасна:<br />
усе на світі<br />
могла поплутать,<br />
і геть не знала,<br />
коли що взути...

Ходити в гості<br />
у туфлях треба,—<br />
сороконіжка<br />
крокує в кедах!

У лузі літнім<br />
гаса вона<br />
чомусь не в кедах,<br />
а в ковзанах!

А замість капців<br />
сороконіжка<br />
важкі калоші<br />
кладе під ліжко!..

5

Отак ходила вона,<br />
страждала,<br />
та якось вранці<br />
собі сказала:<br />
— Хай буде людям<br />
оте взуття!<br />
Сороконіжкам —<br />
це не життя!..

І з тої днини,<br />
напевне, й досі<br />
сороконіжки<br />
гуляють босі...