Написала неділя листа,<br />
понеділок отримав, та —<br />
часу читати не мав —<br />
вівторкові передав.

Вівторок, з листом у кишені,<br />
допізна точив теревені...<br />
Нечитаний лист спросоння<br />
тицьнув на підвіконня.

Середа не мала бажання<br />
починати читати зрання:<br />
— Прочитаю, лише не тепер...<br />
не тепер, а, можливо, в четвер.

Четвер, протираючи очі,<br />
і знати листа не хоче:<br />
— Хоч хата моя не скраю,<br />
а жодних листів не читаю.

П'ятниця — руки в боки:<br />
— Без листів маю досить мороки<br />
Мушу постановити —<br />
йти в кіно чи уроки робити?

Носом крутнула субота:<br />
— Читання — марудна робота.<br />
Неділя не вчиться у школі<br />
і має часу доволі...

Неділя раненько, з листом у руках,<br />
скипіла, розгнівана страх:<br />
— Я — вихідна, й поготів —<br />
не перечитую власних листів...

Безпритульно тинявся щодня<br />
розпорядок шкільного дня.<br />
А чому? Та ви ж знаєте, друзі,—<br />
він у руки попав ледацюзі!