Не кажи, що без кохання<br />
Твої літа проминуть,<br />
Що дівчачі почування<br />
Марно в серденьку заснуть...

Що пригоди, смутки, втрати<br />
Тобі випали самі,<br />
Що твій жереб — помирати<br />
В душній каторжній тюрмі.

Все минеться, пташко мила!<br />
Слізьми горя не залить...<br />
Чарівницька якась сила<br />
У душі твоїй горить.

Всього маєш ти багато...<br />
А труйні голки вінця?<br />
Покохають тебе свято,<br />
Покохають без кінця!