…А з ночі скавуліло море<br />
Пісні своєї сили й суму,<br />
Вершились хвилі, наче гори,<br />
Вбрані в сніжні завої шуму…

Йшов дощ… Вітри на кручах вили,<br />
Небо кервавилось луною,<br />
Шаліла буря, громи били,<br />
Чайки скигліли над водою…

А досвіта, як гасли зорі,-<br />
Море, густою вкрите млою,<br />
Так тихо, жалібно шуміло…

А хвилі в соннім розговорі<br />
Несли поволі до прибою<br />
Баренда тіло…

***