Янка Купала (Іван Домінікович Луцевич)<br />
На суд

Перекладач: Дмитро Павличко

На суд вам, книжники, себе я віддаю,<br />
Судіте, як велить і пише ваш закон;<br />
Життя моє — то гніт і рани від припон,<br />
Але душа моя не збруднена в гною.

Я вашу обминав ненависну сім'ю,<br />
Фальшивим ідолам не видався в полон.<br />
Якщо я й проклинав, бентежачи ваш сон,<br />
То проклинав себе і мук своїх змію.

Грішив я так, як ви, не мав грішніших справ,<br />
Пив чарку гіркоти й терпіння — все до дна,<br />
Не знадила мене облуда ні одна.

Як звір, єдиний гріх мене душив і рвав,<br />
Мій злочин в тім, що я мав серце, серце мав!<br />
Але чи це така страшенна вже вина?

1915

----------------------------------------

На суд

Перекладач: Микола Зеров

На суд вам, книжники, себе я віддаю:<br />
Судіте по статтях, як пишеться в законі,-<br />
Усе життя я жив немовби на припоні,<br />
Та душу не віддав на зганьблення свою.

Минав я завжди вас і вашу всю сім'ю,<br />
Перед кумирами не гнувся у поклоні.<br />
Коли ж душа моя зривалась у прокльоні,<br />
Я гамував своїх неситих мук змію.

Не вкрив ганьбою я лиху громаду вашу,-<br />
Я горе пив щодня і лиха знав я чашу,<br />
Але до зрадницьких не долучився лав.

І маю гріх один, він тут, мов лев пустельний.<br />
Я винен в тім лише, що серце, серце мав.<br />
Скажіть же навпростець, що то є гріх смертельний!