На руїнах Уджарми*

Не спинить будівничих спекота, —<br />
В бетон вдягали річище каналу.<br />
Потрібен людям запал для труда:<br />
Ми на розкопках в липні побували.

І гість-поет, і гурт бетонярів<br />
Вдивлялися в руїни легендарні,<br />
Де археологи о тій порі<br />
Вивчали долю древньої Уджарми.

Уяви необорна доброхіть<br />
Вирізьблювала обрис цитаделі, —<br />
Мов не пройшло п'ятнадцяти століть,<br />
А башти не сповзли у підземелля.

Мов чутно всюди грізний дзвін щитів<br />
І меч над завойовниками свище...<br />
В ровах вода — немов роса віків.<br />
Руїна безгомінна городища...

Уджармою увічнив Горгасал<br />
Талант народу і його величчя..<br />
І ті, що мирний зводили канал,<br />
Відчули разом захват будівничий.

Таку надійність мурів і склепінь<br />
Вивершувало вміння, а не гроші...<br />
(Ця будівнича вдача поколінь<br />
У бетонованім самгорськім ложі).

...Он камінь — мов запікся у золі.<br />
До нього доторкнися —<br />
він не вистиг,<br />
Багаття незборимої землі<br />
І воїну світили, і невісті.

Нам відкривали таїну віки,<br />
І наставало трепетне мовчання,<br />
Немов сюди ішов звіддалеки<br />
Той, хто віддав фортеці поривання.

Ні імені його, ані лиця<br />
Не зберегло камінне карбування, —<br />
Дерзаючи, не знаючи взірця,<br />
Він спорудив Уджарму для Вахтанга,

Ні слави не діждався, ні хвали —<br />
Без почестей умільця поховали,<br />
Хоч в ті часи фортеці та вали<br />
Радніш каналів предки будували.

Розколини лягали на стіну<br />
І, ніби мох, в них проростала сутінь...<br />
Уджарма ж підпирала вишину<br />
І захищала, як могла, майбутнє.

Навчателями досвід є і час<br />
Та ще накази пам'яті суворі.<br />
По-іншому дивились ми з терас<br />
На збурхане будовою Самгорі.

Все будувати варто на віки!<br />
Той будівничий, виходець з народу,<br />
Щоб розчином кріпити плитняки,<br />
Черпав з майбутнього каналу воду.

----------------------<br />
* Уджарма — фортеця V століття, збудована<br />
грузинським царем Вахтангом Горгасалі.