Відбилися мури Саньяну
в річній бистрині. Велика Загата
убралася в цвіт навесні. Стою на Великій Загаті,
а серце болить, Коли подивлюся на хмари
й південну блакить. Цей вітер весінній,
що віє з далеких долин,- Він сон мій і спокій розвіяв
гіркий, як полин. Тебе я не бачу, коханий,-
і що та весна, Коли не приносить
від тебе вістей далина!