Зривається буря від краю до краю,<br />
Бурхочуть навколо вали;<br />
Погнулася щогла... Дарма позираю<br />
Вперед непроглядної мли.

Ні променя навіть, ні гуку людського,<br />
Реве лишень вітер водно,<br />
Скажено запліскує човна гибкого...<br />
Набачив я згубу давно.

Хвилина — і стану я жертвою моря,<br />
Без духу поляжу на дні...<br />
Немає рятунку... не буде... хоч зоря<br />
Заблимала вже вдалині!