На Батьківщині
На Батьківщині
У цьому краї народився я,<br /> Це полонина радісна моя,<br /> Це місто, де з'явився світ мені,<br /> Мого дитинства сповили пісні.<br /> Одну я згадую. Тремтять кущі.<br /> Гудуть на вітах золоті хрущі.
Дитиною пішов я звідси в світ<br /> I ось прийшов дорослий... двадцять літ,<br /> Вже двадцять літ від того дня пройшло!<br /> Чимало горя й радощів було...<br /> Тягар життя — турботи та плачі.<br /> Гудуть на вітах золоті хрущі.
О, де ви, друзі молодих забав?<br /> Хоч би одного з вас я тут застав!<br /> Зійшлися б ми, як у дитячий вік,<br /> Забув би я, що літній чоловік,<br /> Що двадцять п'ять вже років на плечі.<br /> Гудуть на вітах золоті хрущі.
Мов неспокійна пташка поміж віт,<br /> Думки шугають у минулий світ.<br /> Збирають взяток спогадів сумний,<br /> Неначе бджоли з квітів мед гіркий.<br /> Проходить полем пісня уночі,<br /> Гудуть на вітах золоті хрущі.
Я знов дитина в зорянім саду,<br /> Я знову дму в осикову дуду;<br /> На хворостині знову полетів<br /> До жолоба, бо пити захотів<br /> Мій кінь... Ну, пий! Гримлять стрімкі ключі.<br /> Гудуть на вітах золоті хрущі.
Вечірній дзвін бринить. Упала тінь,<br /> Уже стомились і їздець, і кінь.<br /> Додому йду,— там мати при вікні<br /> Своїх пісень співатиме мені.<br /> Я слухаю — півсон — печаль, дощі...<br /> Гудуть на вітах золоті хрущі.