Музика, очерет,<br />
на долоні, руці.<br />
Скільки пройде комет<br />
крізь понадхмарр'я ці.



Як проступа тепло<br />
через ріки, міста.<br />
Все, що у нас було —<br />
тільки ця висота.



Все, що трималось вій,<br />
голос печальний, плач,<br />
я скидаю на твій<br />
автовідповідач.



Поїзд твоїх химер<br />
не зупиняє біг,<br />
нам з тобою тепер<br />
падає різний сніг.



Нарізно кров поспіша,<br />
солодко шириться лет,<br />
тихо росте душа,<br />
мов ламкий очерет.