Моїй жінці
Моїй жінці
МОЇЙ ЖІНЦІ<br /> (На вечір з танцями у нас 12 січня 1856)
Скачи, мати, серед хати,<br /> Підтикай запаску!<br /> Шахрай нитки і півмітки<br /> За шинкарську ласку.<br /> Хай сусідки папослідки<br /> Дивляться й регочуть:<br /> Поморгають, покивають<br /> Та й пересокочуть.<br /> Круглий, мати, щоб всім знати,<br /> Поки ще з півжмені<br /> Бряжчить бідних шагів мідних<br /> В батьківській кишені!<br /> А не стане — він достане:<br /> Се його вже діло.<br /> Через кладки без оглядки<br /> Махай у шинк сміло!<br /> А не вірять, а не мірять<br /> Набір у шиночку —<br /> Сунь очіпок, застав діток,<br /> Скинь плахту й сорочку!..<br /> Все то бридні, все то злидні:<br /> Згине й наживеться;<br /> А мед, пиво (тож-то й диво!)<br /> Тільки й пить, як п'ється!..<br /> 21 января 1856 г., Харьков