Мова величава
Мова величава
Якщо в нашій безталанній мові<br /> Набереться двісті тисяч слів,<br /> То за кожне українське слово<br /> Вже поклали сто голів...
Нашу мову величаву<br /> Чуємо не всюди.<br /> І не мова винна в цьому —<br /> Винуваті люди.<br /> Не вживеться щира мова<br /> З кволими рабами,<br /> В яких думка на припоні,<br /> Язик за зубами.<br /> У чиновницьких чуланах,<br /> Де столи дубові,<br /> Де неволя і сваволя,<br /> Тісно нашій мові.<br /> По крамницях та пивницях,<br /> Де й повітря п'яне,<br /> Гасне, в'яне слово наше<br /> Степове, духмяне.<br /> Не для "куплі" мова наша<br /> І не для "продажі".<br /> Не для того, щоб базікать<br /> На ледачім пляжі.<br /> Наше слово не ввібгати<br /> У сухі трактати,<br /> Щоб лакейством хліба кусень<br /> Підло заробляти,<br /> Щоб брехати, щоб дурити,<br /> Забивати баки,<br /> Позичаючи нахабно<br /> Очі у собаки.<br /> На зачовганих асфальтах,<br /> Де смолою пахне,<br /> Наше слово крила губить,<br /> Наша мова чахне...