Їхав хлопчик морквяний,<br />
Коник буряковий,<br />
На нім шапка з лободи,<br />
Жупан лопуховий,

Пістолети з качана,<br />
Кулі з бараболі,<br />
А шабелька з пастернаку,<br />
Стремена з квасолі.

Їде хлопчик морквяний,<br />
Під ним коник грає.<br />
Надибали його свинки —<br />
Цілісінька зграя!

Він вихвата пістолета,<br />
Став свинки стріляти.<br />
Свині кулі похватали,—<br />
Нічим воювати.

Він узявся за шабельку,<br />
Став свині рубати.<br />
Геть шабельку свині згризли,—<br />
Нічим воювати!

Обернувся туди-сюди,<br />
Хтів у ліс тікати:<br />
Через тії люті звірі<br />
Мушу пропадати!

Ідуть люди, ідуть люди,<br />
Ідуть край дороги,<br />
Чисто свині все поїли,<br />
Тільки й видно ноги.