Перекладач: Микола Вінграновський<br />
Джерело: З книги: Микола Вінграновський. Цю жінку я люблю. Лірика. Київ: Дніпро, 1990, с. 144.

Отче небесний, син твій спокушений,<br />
Утихомир мої страсті земні.<br />
Погляд мій спалений, подих мій здушений,<br />
Я в небезпеці, страшно мені.

Виведи з відчаю крихту надії!<br />
Сам не вберігсь непогрішний Адам:<br />
В хтивім бажанні гріх заподіяв,<br />
Райську красу за бажання віддав.

Світло життя, я в глибокій зажурі,<br />
Вилікуй в серці болі біди<br />
І порятуй мого човна від бурі,<br />
В тиху причалість його заведи.

Ти, серцезнавцю, вовіки і нині<br />
Знаєш ти все на дорозі людській,<br />
Прошу: прости по своїй благостині<br />
Всі недомовки в молитві моїй.

1840[1969]