Жила собі миша під коморою. У підлозі комори була дірочка, і в дірочку сипалося зерно. Добре жилося миші, та заманулося їй похвалитися своїм життям. Прогризла більшу дірку і покликала інших мишей до себе в гостину.
"Ідіть,— каже,— до мене. Я вас пригощу. Корму на всіх вистачить". Коли вона привела мишей, то побачила, що дірки зовсім не було. Господар помітив велику діру і заладнав її.