Мій дід вівчарив...
Мій дід вівчарив...
Мій дід вівчарив,<br /> Про війни гуторив із зятем,<br /> Вірив у чари<br /> Й до чарки був завзятий.
Викохав чотирнадцять дітей<br /> І чимало худоби.<br /> А житло мав просте —<br /> Колибу собі вподобав.
Любив тесати,<br /> Любив боднарити,<br /> Робив дід сани,<br /> Граблі, колеса…<br /> Не міг навіть коня вдарити —<br /> Таку мав душу звеснену.
Любив і вмів усе мій дід.<br /> Без праці й хвилини не жив би.<br /> Та не любив, коли внуки йшли у світ<br /> І поверталися в гори чужими.