Ти бачиш як вогонь вечірній виходить зі своєї шкаралущі
Бачиш у свіжість занурений ліс
Бачиш голу рівнину в оправі повільного неба
Сніг високий як море
І море високе в блакиті
Досконалість каміння ласкаві гаї потаємна підмога
Ти бачиш так само золоту меланхолію міст
Ввічливість тротуарів
Площу з усміхненим монументом самотності
І кохання єдину оселю
Ти бачиш з...